Уже дев’ять років скрипаль-віртуоз Олександр Божик зі Львова створює для українців музичні шоу. У його концертах поєднані всі стилі музики, а під час дійства Олександр дивує глядачів різноманітними несподіванками. Як-от одночасною грою на чотирьох скрипках двома смичками чи керуванням оркестру за допомогою телевізійного пульта.

Кожен концерт Олександра — оригінальний, адже віртуоз вважає, що поціновувачів музики слід вражати не лише бездоганним виконанням класичного твору, але й взаємодіяти з ними, приголомшувати, шокувати й захоплювати. Зараз Олександр Божик активно готується до новорічного туру, під час якого завітає і до нашого міста.

— Олександре, чим буде особливий ваш другий сольний концерт у Тернополі?

— Я знову виступлю у супроводі великого рок-оркестру, до якого входять найкращі виконавці львівських колективів. Ми представимо оновлену програму: буде багато нових каверів, презентацій авторських композицій, зокрема музики з майбутнього альбому, що вийде в 2020 році.

Окрім звучання скрипки та рок-оркестру, на концерті презентуємо проект «Bozhyk Duo». Ми з дружиною-піаністкою Юлією недавно започаткували його в Інтернеті, на YouTube. Удвох граємо популярну музику, робимо кавери, тобто оригінально опрацьовуємо відомі хіти. Люди залишають багато коментарів, схвальних відгуків і нам це дуже подобається.

— Як обираєте твори, для яких робитимете аранжування?

— Я слухаю дуже багато музики. Це відбувається всюди, де б не перебував, — чи йду вулицею, чи їду в машині. Деколи буває так, що чую композицію — і думаю «Оп, цей твір класно підійде під скрипку, під фортепіано!» Я починаю розписувати, але не просто «здираю» твори для виконання. Роблю авторське аранжування, змінюю гармонії, тональності, деколи міняю мелодії. Наприклад, композицію «Ой, хто, хто Миколая любить» ми з Юлією зробили не в мінорі, а в мажорі. Тобто, якщо я відчуваю, що з цього можна створити щось цікаве, то я це обов’язково роблю. І неважливо, чи це творчість українського гурта, як-от «Без обмежень», «Скрябін», чи іноземного, наприклад, «Бітлз», «AC\DC».

До речі, слухаю різну музику, крім шансону, хоча більше подобається рок. На концертах полюбляю виконувати класику в рок варінті і мелодії гуртів «Nirvana» та «Queen» з рок-оркестром.

— Ви виступаєте у багатьох країнах, зокрема Америці. Знаю, даєте концерти для української діаспори. Як сприймає Ваші твори тамтешня публіка?

— Так, нещодавно у нас був цікавий благодійний тур, організований фондом «Revived Soldiers Ukraine» («Відроджені солдати Україна» — авт.). Концертували разом зі співачкою Оксаною Мухою.

Ми збирали кошти для реабілітації наших військових. За п’ять концертів серед української діаспори, яка активно відгукується на наші потреби і проблеми, вдалося зібрати більше 60 тисяч доларів. Ці гроші справді допомагають реальним військовим, реальним людям —воїнам з важкими травмами, зокрема тим, що перенесли втрату кінцівок. Такі тури для наших захисників проводимо двічі на рік ось уже кілька літ.

— Звідки черпаєте натхнення для творчої діяльності?

— Я багато подорожую. І чимало мелодій до мене приходять протягом мандрівок. А ще у процесі читання — наче саундтреки до фільмів. У мене часто народжується музика, коли проводжу час за книжкою. Мені значно цікавіше читати книжки, ніж дивитися кіно. Я собі уявляю набагато більше, ніж нафантазовують у стрічках. Цього не може дати жоден спецефект, продуманий режисером.

Моє натхнення — це моя сім’я, донечка. Вікуся є моїм натхненням. Багато творів з’являються після спілкування з нею. Так, торік у Тернополі виконав колискову для донечки. Це надзвичайно інтимна для мене мелодія, особиста.

До речі, Вікуся дуже гарно сприймає нашу з дружиною музику. Їй подобається, коли ми граємо вдома. Єдине, що трошки не любить, коли співаємо. Можливо, це тому, що колись буде співачкою. В мене є така мрія.

— З кожним роком у Вашому робочому графіку збільшується кількість виступів, концертів, гастролей. Як емоційно не вигораєте в улюбленій справі?

— Деколи дружина зі мною свариться, тому що я занадто віддаюся музиці. Це так, насправді не вмію економити сили. Мені неважливо чи я граю для п’яти людей чи для п’яти тисяч — під час виступу я завжди викладаюся на двісті відсотків. І це, звичайно ж, складно. Нелегко щодня грати на скрипці.

Відпочиваю, коли вдається хоча б на день відкласти інструмент, взяти до рук книжку чи подивитися фільм і думками переналаштуватися на щось інше. Можу приготувати смачну вечерю чи побути з друзями, бо часто на зустріч з ними не вистачає часу. Незважаючи на це, хоча би раз-два на місяць я стараюся з ними зустрітися. Оскільки вони в мене не музиканти, вдається поспілкуватися на інші теми, не пов’язані з роботою і професією.

— Які емоції, моменти під час виступів для Вас найприємніші?

— Я дуже добре пам’ятаю концерт в Тернополі, пам’ятаю публіку, яка нас приймала. І це було настільки круто, що ми, музиканти, після концерту навіть обіймали один одного. Адже публіка відповіла взаємністю і подарувала свої оплески, свою любов. Ці обійми є найкращим виявом того, що виступ був вдалим. Заради таких моментів ми й концертуємо.

Концерт скрипаля-віртуоза Олександра Божика у супроводі рок-оркестру відбудеться 11 січня у тернопільському драмтеатрі (поч. о 19.00). Квитки можна придбати у касі драмтеатру, ЦУМі (відділ «Коніка») або на сайті Gastroli.ua bit.ly/Bozhyk_Ternopil

Мар’яна БОБРІВЕЦЬ.

Фото авторки