Марія Василівна Легкун.
Розкладемо тему, як кажуть, по полицях.
Коментар «Погляду» Марії Василівни Легкун, яка працювала в ЦУМі з 1965 року: «У 1994 році в нього (директора «Тернопільського центрального універмагу» Володимира Фостика – ред.) виникла ідея викупити і реконструювати приміщення універмагу. Мовляв, буде для нас і наших дітей на перспективу. Я, наприклад, аби викупити Універмаг, внесла 14 мільйонів карбованців. Ремонт на третьому поверсі, в підвалі ми робили за власні кошти. Згодом приміщення таки приватизували як Закрите акціонерне товариство. Кожен з вкладників отримав документ про відповідну кількість акцій».
Під час реорганізації ЗАТ у ТОВ жодної акції в акціонерів не викуплено. Навпаки, видало всім акціонерам зобов’язання про обмін сертифікатів акцій на частки в статутному капіталі ТОВ. Згідно зі звітом про наслідки обміну акцій ЗАТ “Тернопільський центральний універмаг” на письмові зобов’язання, видано 80 зобов’язань на 145 000 шт. простих іменних акцій. Відтак усіх акціонерів мали б включити до числа учасників ТОВ з відповідною належною їм часткою.
Однак, директор вирішив піти іншою дорогою, на якій більшість акціонерів бачити не бажав.
На установчих зборах 15 травня 2010 року були присутні семеро осіб. Решту про час і місце зборів персонально не повідомили, як цього вимагає законодавство. Обійшлися лише публікацією оголошення про проведення зборів у газеті “Тернопіль вечірній” і в Відомостях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У той же час на момент проведення установчих зборів (15.05.2010 р.) ТОВ діяла стаття 50 Закону України “Про господарські товариства” в редакції Закону від 27.04.2007 р. №997-У, яка містила імперативну норму про те, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. За таких обставин, за наявності у 80 акціонерів письмових зобов’язань про видачу їм часток у статутному капіталі ТОВ “Тернопільський центральний універмаг” та відсутності заяв акціонерів про викуп у них належних їм акцій ЗАТ “Тернопільський центральний універмаг”, проведення установчих зборів 15.05.2010 р. та прийняття рішення про створення ТОВ, що є правонаступником ЗАТ, було неправомірним. Позаяк не могла бути дотримана вимога закону щодо максимальної кількості учасників товариства.
Станом на зараз, діє частина друга ст. 50 ЗУ “Про господарські товариства”, якою встановлено, що максимальна кількість учасників ТОВ може досягати 100 осіб. Втім, як згодом встановлено судом, більшість акціонерів не включено до числа учасників ТОВ “Тернопільський центральний універмаг”.
«2 лютого 2011 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ “Тернопільський центральний універмаг”, – йдеться у зверненні тернополянки Світлани Воробець до прокурора Тернопільської місцевої прокуратури. – На зборах прийнято рішення реалізувати належну Товариству частку у розмірі 305.028 грн., що становить 23,37 % статутного капіталу Товариства, шляхом укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав, прийняти до складу нових учасників, які не були акціонерами ЗАТ (йдеться про близке оточення засновників ТОВ), затверджено новий розподіл часток учасників товариства, затверджено Статут ТОВ “Тернопільський центральний універмаг” в новій редакції, із зміненим новим складом учасників та розміром часток учасників».
Як прослідковується з хронології подій, учасниками товариства стали 7 фізичних осіб, які взяли участь в установчих зборах, їх частка у статутному фонді товариства загалом становить 76,63% статутного фонду. Решту 23,37% службові особи. ймовірно, просто поділили між своїми — у цьому й полягає суть конфлікту.
Захищаючи свої законні інтереси, акціонери звернулися в Господарський суд Тернопільської області. Справу виграно на їх користь. Рішенням суду від 21 грудня 2011 року зроблено висновок про порушення ТОВ «Тернопільський центральний універмаг» права участі позивачів у товаристві. Рішення Господарського суду Тернопільської області набрало законної сили. Однак, посадові особи ТОВ «Тернопільський центральний універмаг» його не виконують до сьогодні.
Іванна Ковальчук пропрацювала у Тернопільському центральному універмазі 36 років. «Я мала 992 шт. акцій. Теж позивалася до суду… Вважаю, Фостик вчинив з нами не по-християнськи. Обікрав нас і викинув з товариства. Обіцяв дати частку – не дав».
Рішення Господарського суду Тернопільської області .
Тернополянка Лариса Орун у ЦУМі пропрацювала 17 років. Її частка становила близько 70 кв. м.: «Паралельно тривав розгляд схожої справи з колишніми працівниками ЦУМу, яких так само «кинуло» керівництво. Впродовж року справа дійшла до Вищого господарського суду України, який постановив частково задовільнити вимоги позивачів і ще раз повернув справу на розгляд у Господарський суд Тернопільської області, до того ж самого судді – Володимира Гевка. Суддя Гевко задовільнив усі вимоги позивачів. Після цього в гру вступив директор ЦУМу, який, напевно, сподівався, що ми програємо суд ще спочатку. Володимир Фостик подав апеляцію до Львівського апеляційного суду. Вочевидь, пішли немалі гроші, щоб змінити програшну для себе справу на виграшну. Тоді Львівський апеляційний суд скасував своє колишнє рішення, а також рішення Тернопільського господарського суду та Вищого господарського суду України. У наступні роки в нас, пенсіонерів, не було фінансових можливостей звертатися за допомогою до суду. Просто вже не осилимо судовий збір, а йдеться про чималу суму. У виграшність справи зі значно заможнішим опонентом вже не віримо на підставі минулого досвіду».
Журналісти «Погляду» звернулися по коментар до директора Тернопільського центрального універмагу Володимира Фостика. У телефонному режимі він відповів агресивним тоном, що коментувати стан справ не буде. Рекомендував звертатися до його адвоката. На питанні про те, як зв’язатися з адвокатом, Володимир Фостик кинув слухавку.
Функцію зробити висновок у цій темі залишимо на розсуд читачів.
Квітослава Вінчук
