Що означає свято Стрітення і як його відзначають в Україні
Стрітення Господнє — одне з найдавніших християнських свят, яке цього року відзначають 2 лютого. Воно символізує зустріч людини з Богом та має глибокий духовний і народний зміст.
Історичне значення свята
За біблійною традицією, на сороковий день після народження Ісуса Христа Діва Марія принесла Немовля до Єрусалимського храму. Це було виконанням старозавітного закону, за яким кожного первістка чоловічої статі освячували Богові. У храмі Святе Сімейство зустрів праведний Симеон, який отримав від Бога обітницю, що не помре, доки не побачить Спасителя. Взявши Ісуса на руки, він виголосив пророчі слова:
“Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє” (Лк. 2:29-30).
Саме ця подія стала основою свята Стрітення, що в перекладі зі старослов’янської означає «зустріч».
Церковні традиції
У храмах цього дня правлять урочисті богослужіння. Освячують свічки, які називають «громничними». Вважається, що такі свічки захищають оселі від негоди, а родину – від лиха. Запалюють їх під час грози, важкої хвороби чи небезпеки.
Також освячують воду, яку використовують для благословення оселі та як цілющий засіб. Віруючі вірять, що стрітенська вода має особливі властивості, схожі на водохресну.
Фото з відкритих джерел.
Народні прикмети та традиції
В Україні здавна вважалося, що на Стрітення зима зустрічається з весною. Цей день часто пов’язують із прогнозуванням погоди:
- Якщо на Стрітення морозно – весна буде пізньою, а якщо відлига – тепло прийде швидко.
- Ясне небо без хмар віщує добрий урожай.
- Якщо випав сніг – літо буде дощовим.
У народі також вірили, що цього дня ведмідь перевертається на інший бік у барлозі, а птахи починають готуватися до повернення.
Стрітення в сучасній Україні
Сьогодні це свято відзначають як церковне та народне. Віряни відвідують богослужіння, освячують свічки та воду. У багатьох регіонах збереглися традиційні ярмарки та святкові заходи.
Читайте також: Вийшла нова поетична збірка”Записи на кіноплівці” відомої тернополянки Наталії Лазуки.
