Сержант роти зв’язку 44-ї бригади розповів про релейки, Starlink і побратимів
Історія тернопільського захисника Бориса з 44-ї артилерійської бригади. Від ринку до фронту: сержант з Тернополя розповів про службу зв’язківцем у ЗСУ/
Борис служить у Збройних Силах України вже шість років. Після роботи на одному з тернопільських ринків він погодився пройти військову службу — це стало поворотним моментом у житті: навчання, присяга, перша бойова робота в різних підрозділах. Після служби в розвідувальному батальйоні його перевели до 44-ї окремої артилерійської бригади, де згодом він підписав контракт і зараз служить сержантом роти зв’язку.
Рота зв’язку для Бориса стала новим фахом. «Було дуже цікаво: машини, що всередині, як воно все працює, як розгорнути ту релейку, ТА-57. Це як бути дорослим і дивитись на все дитячими очима — хотілося дослідити усе. Головне — не зупинятися», — каже сержант.
Він переконаний, що ефективність зв’язківця залежить від готовності до самостійного навчання та уваги до деталей. Фахівець має добре розуміти завдання командира та постійно оновлювати знання, оскільки сучасні системи зв’язку регулярно модернізуються. «Якщо завтра їдемо ставити релейки, а ти вже прочитав про них і знаєш, на які діапазони реагують, — це велика підмога. Усе можна знайти у відкритому доступі: дивитися, читати, пробувати», — додає Борис.
Робота роти — колективна: встановлення релейок, прокладання кабелів, робота зі Starlink та оптичними лініями виконуються спільно, аби забезпечити безпеку та надійність зв’язку. Сержант відзначає згуртованість підрозділу: побратими допомагають один одному, показують і пояснюють техніку та процедури.
Попри складнощі та небезпеки, у роті не втрачають почуття гумору. «Жарти є кожного дня. Вони допомагають не опускати руки. Сприймаємо все на позитиві», — говорить Борис. Водночас для нього зв’язок — це не лише техніка, а й можливість підтримати родину: вдома на нього чекає дружина, яка є головною мотивацією продовжувати службу.
Про загрозу агресора Борис висловлює рішуче: «Головне — аби ворог не йшов далі. Хочеться вигнати цю наволоч з країни, щоб вони забули дорогу до України».
Матеріал надано 44-ю окремою артилерійською бригадою імені гетьмана Данила Апостола.
