Служба безпеки та НАБУ зібрали масштабну доказову базу, яка доводить незаконність приватизації державного нафтопроводу «Самара-Західний напрямок» у 2015 році. Наразі про підозру повідомлено екснардепу Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які заволоділи та управляли нафтопроводом.

Відповідно до вчинених злочинів, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Харківської обласної прокуратури підозра оголошена за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);
• ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу);
• ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою);
• ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (організація набуття, володіння та використання коштів, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою та в особливо великому розмірі).

За матеріалами справи, організатором схеми із незаконної приватизації виступив підозрюваний СБУ у державній зраді екснардеп Віктор Медведчук.

Відповідно до наявних даних він почав її реалізацію у 2015 році і діяв у чіткій координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та рф.

До схеми Медведчук залучив третіх осіб, які у подальшому отримали керівні посади на підприємстві, що «приватизувало» вказаний нафтопровід.

Як свідчать матеріали провадження, нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок» після розпаду СРСР залишився у власності росії. Починаючи з 2005 року, Україна через суди доводила своє право на володіння ним, і лише у 2014-2015 роках це право підтвердили Апеляційний і Вищий господарський суди. Втім, за підтримки тодішнього вищого керівництва України Медведчуку вдалося скасувати це рішення через Рівненський господарчий суд і оформити продаж нафтопродуктопроводу швейцарській компанії, яку фактично контролювали учасники схеми.

Після заволодіння «трубою» Медведчук та його спільники забезпечили її функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а отримані прибутки виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній та розподіляли між собою.

Відповідна інформація підкріплена доказами, які є у розпорядженні НАБУ та СБУ, а також показами самого Віктора Медведчука, які були добровільно та з усвідомленням сказаного надані ним до обміну з рф.

З травня 2019 року прокачування дизеля через нафтопровід було заблоковано для його повернення у державну власність, а правоохоронні органи досліджували законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд України остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.

Наразі досудове розслідування триває. Проводиться комплекс заходів для притягнення підозрюваних, які знаходяться за кордоном, до відповідальності, а також встановлюється коло всіх причетних до цієї незаконної оборудки.

Прим.: Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.