Розслідування про головного військового священника РПЦ по Криму
Хоч як би у Кремлі не запевняли, що Російська православна церква є виключно релігійною структурою, вірити у ці слова вкрай важко. Особливо з урахуванням доказів, які свідчать не лише про міцний зв’язок Московського патріархату зі спецслужбами, а ще й про те, що РПЦ є фактично окремим родом військ у збройних силах Росії. Попи-вербувальники, кулеметники та артилеристи, пропагандисти та кати, є контрактними військовослужбовцями армії країни-агресорки. В окопах чи при наближенні до лінії зіткнення вони можуть напряму підпорядковуватися звичайним офіцерам на місцях, проте в тилу ними керують згідно з церковною ієрархією. Ба більше, священника, який зі зброєю в руках вбиває українців, може перевести з одного військового місця служби на інше напряму патріарх Кирило.
Про те, як працює на війні проти України Російська православна церква, як попи крадуть гроші зі зборів “на допомогу учасникам СВО”. Як їх діти ґвалтують доньок російських військових, і чому працівникам РПЦ варто або хрестик зняти, або автомат сховати, читайте у матеріалі.
Героєм нашого розслідування є протоієрей Дмітрій Кротков (за даними Manticore, має паспорт 3923 /896422, виданий МВС по Республіці Крим 5 березня 2024 року), що очолює військовий відділ із взаємодії зі Збройними силами, правоохоронними органами, кримінально-виправними установами, МНС та іншими силовими структурами РФ у Криму. Крім того, він є начальником так званого спеціального гуманітарного центру Кримської митрополії, а також головним військовим священником “СВО” в окупованій Херсонській області.
Понад рік команда хактивістів, представників Сил Оборони України та 24 Каналу у режимі онлайн стежили за листуванням Кроткова у телеграмі, документували воєнні злочини та передавали координати підрозділів, до яких чорт у рясі постійно їздив. На момент, коли підлеглий Гундяєва змінив пароль у месенджері, завдяки здобутим з його листувань розвідданим, було знищено щонайменше 2 командних пункти окупантів. Крім того, завдяки недбалості протоієрея, українським спецслужбам вдалося встановити контакти, маршрути та місця перебування багатьох генералів та полковників, що відіграють значну роль у війні на півдні Неньки.
РПЦшні попи завжди в авангарді наступу
У подіях 2014 року, коли Росія захопила Крим та влаштувала війну на Донбасі, працівники російської “церкви” відігравали дуже значну роль. Той самий Кротков брав безпосередню участь у вторгненні “зелених чоловічків” на півострів: він організовував масовку людей для блокування частин з українськими військовими, закликав солдатів складати зброю та переходити на бік ворога.
Після того, як Кремль анексував Автономну Республіку Крим, піп почав їздити на окуповані території Донеччини та Луганщини: нібито для надання допомоги “ополченню”, а насправді – для підтримки бойового духу серед окупантів та обробки місцевого населення пропагандою.
За таку діяльність попа неодноразово нагороджували аж ніяк не цивільними медалями: “За захист Криму” від Сергія Аксьонова, “За повернення Криму” та “За віру та служіння Вітчизні” від Міноборони РФ, “За бойові заслуги” від “ЛНР” тощо.
Можна сміливо казати, що протоієрей був в авангарді наступу на Україну із самого початку російської агресії. Так само й у лютому 2022 він із товарищами по кадилу та зброї був чи не в першому ешелоні вторгнення. За добу до великої війни Кротков писав старшому сину, що незабаром у тому місці, де він, зовсім зникне зв’язок. Натякав на те, що ситуація дуже складна, і війна обов’язково буде.
Не встигли окупанти ще закріпитися на півдні, як Кротков разом зі своїми попами-побратимами, вже фотографувався на адмінкордоні між Херсонщиною та Кримом.
Чому священники РПЦ мають вважатися учасниками бойових дій
Як тільки росіяни встановили повноцінні окупаційні режими на захоплених територіях, Кротков із підлеглими почав возити гуманітарну допомогу “постраждалим від війни”. Спочатку для цього він проводив збори у церкві серед парафіян та шукав спонсорів, а згодом і взагалі заснував “Спеціальний гуманітарний центр кримської митрополії”.
На діяльність цієї “організації” у 2023 році церква виділила без малого 9,5 мільйонів рублів. Левова частка коштів при цьому пішла геть не на допомогу цивільним, що постраждали від війни, а на потреби самого священника та російських солдатів. Згідно з офіційними даними, піп-зрадник регулярно закуповує ударні дрони, тепловізори, рації, антидронові рушниці та навіть термінали Starlink для потреб вбивць з армії Росії.
Колаборант найчастіше пересувався по лінії бойового зіткнення зовсім не в одязі священника. Кротков та його численні помічники (як офіційні працівники РПЦ, так і дійсно цивільні, – 24 Канал), рухалися окупованими територіями, знаючи паролі на всіх блокпостах. Споряджені касками та бронежилетами, а подекуди й одягнені у повноцінну військову форму зовсім без ряси.
Іноді працівники РПЦ й взагалі брали до рук зброю та їздили з помповими рушницями. Тоді як у конової автівок із “гуманітарними” дронами були кадрові військові.
Чи варто казати, що у випадку отримання поранень кимось із священників російська пропагандистська машина одразу починає волати про “атаку по цивільних”. Наприклад, коли так званий ієромонах Мелетій рухався з солдатами по Курщині та попав під удар FPV, воєнні злочинці ані слова не сказали, що псевдосвященник перебував у військовій автівці та був вдягнутий у форму. Дуже зручно: коли піп гатить із гранатомета у бік українських військових, то це, на думку офіцерів РПЦ, богоугодна справа, а як тільки йому прилітає у відповідь, то “українці вбивають священників”.
За роки повномасштабної війни протоієрей безліч разів бував на позиціях окупантів на Херсонщині та Запоріжжі, Луганщині та Донеччині. Їздив він і на Курщину, де фотографував розбиті російські військові автівки.
Кілька разів приїжджав до Запорізької атомної електростанції, де надавав всіляку підтримку розквартированим там росгвардійцям.
Втім, більшість часу Кротков проводив у поїздках по умовно тилових позиціях росіян, де займався “духовным окормлением военнослужащих”, а також кураторством будівництва бліндажних капличок.
То ж зовсім не дивно, що колаборанту видав орден сам патріарх – за служіння у воєнних умовах. Хоча по-справжньому зрозуміти, навіщо в РПЦ старанно намагаються робити вигляд, що їх попи не є повноцінними учасниками бойових дій, і чому для них придумують якісь окремі нагороди, дійсно важко.
Оповідь про священника-стрільця та його побратима кулеметника-ченця
Хоч Кротков і дійсно доволі часто проводить служби у всіляких підземних бліндажах, треба зазначити, що з класичними представниками штурмових загонів він практично не перетинається. Як людину, що напряму спілкується з багатьма генералами, впливовими ФСБшниками та посадовцями топ рівня, його не сильно підпускають до справжньої передової.
Найближче оточення протоієрея, якщо не брати до уваги колег по церкві, складається саме з осіб, які займають високі посади у спотвореному російському суспільстві. То ж він і сам має певний вплив, за допомогою якого може вирішувати важливі для себе питання. Наприклад, про переведення ченця-кулеметника з одного підрозділу в інший.
Йдеться про такого собі Іоанна Корєшкова із позивним “Корєш”, який служив у 28 полку військової частини 12269, розташованої у глухому селі Бабаюрт у Дагестані.
З-під кителя Корєшкова, як і у випадку зі священником-зрадником так само виглядає ряса. До підписання контракту з російським міністерством оборони, цей персонаж був кліриком у храмі Преображения Господня у Москві. А до того, як вступити на службу РПЦ, Корєшков грав епізодичні ролі у російських серіалах, тусив по клубах і встиг зробити аж 4 дітей.
У 2023 році клірику від керівництва церкви надійшов наказ брати до рук зброю та відправлятися до України. Він попав до угруповання військ “Днепр” та деякий час був стрільцем. Втім, ходити в штурм та бути одноразовим солдатом псевдосвященнику геть не сподобалося. То ж він не без допомоги Кроткова опинився в умовному тилу на посаді стрільця резервної роти. Однак гарантії на виживання це не давало, оскільки при будь-якій зміні командування можна було опинитися у передових загонах наступу. То ж “Корєш” почав шукати варіанти звільнення зі служби. Згадав навіть про маленьких діточок та хвору на онкологію дружину, яких нещодавно покинув без жодних докорів совісті.
Звісно, ні з якої армії священника-стрільця не звільнили навіть після закінчення терміну контракта. Але за підтримки Кроткова “Корєш” спромігся отримати переведення на іншу посаду – “для пастырского окормления военнослужащих”. Найбільш цікавим у цьому є той факт, що відповідне розпорядження підписав сам патриарх Кирило. Тобто очільник РПЦ має право на те, щоб міняти людей на військових посадах.
Не менш епічною є історія ще одного працівника церкви – ієромонаха Герасима (у миру – Дениса Преображенського). Ченця, що давав обітниці послуху, нестяжання й чистоти, перевели зі служби під прикриттям на повноцінну військову у дніпровській річній флотилії Чорноморського Флоту Росії на посаду кулеметника розрахунку патрулювання акваторії.
Служив ченець дуже завзято. Настільки, що командири навіть надсилали йому листи подяки. А також збиралися “обнулити”.
Насправді ж ієромонах аж ніяк не патрулював Дніпро. Він був повноцінним кулеметником на штурмах українських островів. Принаймні до того моменту, коли командири довіряли йому зброю. Адже зазвичай піп-кулеметник напивався як чіп, подекуди кидався на товаришів по зброї, і являв собою для них неабияку небезпеку.
Дивіться відео з п’яним ієромонахом на службі у російській армії:
Через пияцтва у Преображенського забрали кулемет, а його самого перевели на посаду санітара відділення збору та евакуації. Якби не втручання Кроткова, ієромонаха або відправили б на острови в один кінець, або просто “обнулили”. Аби врятувати ченця-кулеметника від страти, головний військовий піп Криму задіяв чималі зв’язки.
У діалогах зі своїм товаришем по зброї протоієреєм Василієм Гумаровим, священник визнавав, що Преображенського б’ють і можуть ліквідувати, “згідно зі сталою практикою”. Співбесідник Кроткова у свою чергу розповів про те, як катували сина отця Сергія Кузнєцова (ймовірно, йдеться про настоятеля храму великомучениці Марини у селі Оборонне, яке відноситься до Севастополя, – 24 Канал).
Слухайте діалоги між протоієреями Гумаровим та Кротковим про “обнулення” у російській армії:
Чи припинив пиячити ієромонах, невідомо. Після довгих перемовин його все ж зробили штатним попом бригади, але ця посада не має нічого спільного з капеланством.
Як попи РПЦ чубляться за право красти мільйони
Зрозуміло, уся “благодійна” діяльність в РПЦ тісно переплітається з особистим збагаченням причетних до неї осіб. Дуже чітко це видно саме на прикладі Кроткова, який мріє про знищення всіх “компаній” що конкурують. Однією з таких є Севастопольське благодійство Кримської єпархії РПЦ.
Працівники московського патріархату з “міста російських моряків” з перших днів великої війни започаткували власну “допомогу біженцям” та окупантам під назвою “Гуманитарная миссия Севастополя”.
Гроші за збори, які вони проводять, капають не на рахунки Кроткова, і цей факт буквально зводить його з розуму. Священника бісить активність керівниці пресслужби благодійство Єкатєріни Виноградової, а також те, що Севастопольське благодійство піарить себе на роздачі гуманітарки та допомозі військовим, чим забирає у нього частину ринка.
У спілкуванні з близькими Кротков постійно пише про те, що його севастопольські колеги завищують об’єми виданих людям продуктів. Разом із друзями висміює збори, які організовують конкуренти.
Періодично священник пише на конкурентів доноси. Як своєму вищому керівництву, так і військовим – у сподіваннях, що ті будуть більше співпрацювати з ним, а не з “розкольниками з Севастополя”.
Пояснити таку нелюбов до колег-“волонтерів” вкрай просто: РПЦ та різноманітні бізнеси виділяють на роботу своїх “благодійних” осередків величезні суми. Зрозуміло, що Кротков хотів би засвоювати усі бюджети власноруч. І більше красти, адже священник геть не цурається такого збагачення, про що свідчать його листування.
Наприклад, коли платформа підтримки православної благодійності “Поможем” виділила кошти на придбання 3500 подарунків на Великдень для дітей з окупованої Херсонщини. Протоієрей за ці гроші нахабно замовив лише 3000 наборів.
Звісно, подібний нюанс нікого не збентежив, а відсутність подарунків для 500 дітей пояснили тим, що їх просто привітають за кошти єпархії. Ба більше, як з’ясувалося, Кротков купив значно менше подарунків, замовляючи “кулічі” у пекарні зі знижкою у 60%. То ж він не лише обікрав пів тисячі малюків, але й прибрав до рук до 40% вартості на кожному наборі.
То ж геть не дивно, що до будь-якої конкуренції на ринку благодійності священник-крадій ставиться з ревнощами. І дуже хоче прибрати бізнес севастопольських попів до рук.
Слухайте діалоги між Кротковим та його помічником Андрєєм Танигіним про те, як треба “віджимати” бізнес у Севастопольських колег:
Куди колаборант витрачає крадені кошти? Тут все просто: за роки повномасштабної війни він купив кілька земельних ділянок та квартир, будинок, змінив старенький Mitsubishi Pajero на новіший Land Cruiser Prado (остання буцімто належить церкві, і її священнику дав у користування старший начальник).
Крім того, піп любить посидіти у ресторанах, відвідати баню, смачно поїсти та насолодитися алкогольними напоями.
Нерідко Кротков та його бойові священники-побратими влаштовують прогулянки на яхтах чи поїздки у Москву, Краснодар та інші міста, де відпочивають.
Звісно, усі придбання, розваги та гулянки не є основними витратами протоієрея, адже найбільші гроші він витрачає на свою родину. Але зовсім не на її утримання – діти попа ледве перебиваються з хліба на воду – а на порятунок синів від тюрми.
П’яний перегонник, ґвалтівник та матінка-втікачка – члени родини Дмітрія Кроткова
Як би дивно це не звучало, однак чималенька родина священника живе геть не багато. Можна навіть сказати, на межі голоду. Оскільки в сімейному колі піп є жадібним деспотом, що зробив своїй дружині чотирьох дітей та покинув їх всіх напризволяще.
Дружина, яка терпіла всі приниження та позбавлення від Кроткова, у 2022 настільки розчарувалася в житті, що просто поїхала на заробітки до Самари, залишивши синів із чоловіком. Втім, через приблизно рік їй довелося повернутися, адже заробити на існування у чужому місті вона так і не змогла. Але вдома на неї чекало пекло.
У вихованні дітей піп ніякої участі не брав. Чи ходять вони до школи, чи займаються спортом, чи ростуть нормальними людьми, його взагалі ніколи не хвилювало.
Ані дружина, ані діти попа геть не бачать навіть десятої частини від його заробітків. Ледве не кожного дня їм доводиться буквально просити милостиню, аби Кротков дав їм хоча б просто на поїсти.
Вони обмежені у фінансах настільки, що вимушені випрошувати і на їжу, і на речі першої потреби.
І якщо у своїх звітах за “благодійність” Кротков може легко загубити кілька десятків тисяч, то у його родини з подібною дисципліною все добре. За будь-яку витрачену суму, будь-які покупки діти та дружина попа мають йому подякувати та відзвітувати: викласти продукти на стіл та показати чеки.
То ж зовсім не дивно, що у такому режимі виживання діти попа виросли злочинцями. 14-річний Микита, до прикладу, гуляє Симферополем та шукає, що можна вкрасти. В одному з відеоповідомлень він без якогось сорому запропонував священнику залізти до гаража та вкрасти для нього шини.
Старший від Микити на 2 роки Лука у такому ж віці на дрібниці не розмінювався. У 2023 році молодик, що професійно займається ММА та боротьбою, разом із друзями зґвалтував школярку. Тато дівчинки виявився “героєм СВО”, тому по поверненню додому погрожував родині попа.
Достойний нащадок свого батька після такого повідомлення в усьому зізнався. Однак без якогось каяття. Мовляв, подумаєш, десь 1.5 – 2 роки тому було.
Скільки грошей довелося витратити колаборанту на те, аби зам’яти справу, невідомо. Втім, у підсумку навіть ніяких офіційних звинувачень щодо Луки Дмітрієвича висунуто не було.
20-річного Захарія протоієрей відмазував від армії. Той попадав у розшук за ухиляння від строкової служби, проте піп розв’язав проблему у корупційний спосіб.
А от старший Серафім на строковій службі був. То ж аби після повернення його не забрали на “СВО”, Кротков влаштував його на роботу в церкву – аби забронювати. Молодику доводиться постійно кататися з батьком по позиціях, вантажити “гуманітарку”, але зарплату тато в нього забирає.
Крім того, 22-річний чоловік постійно виконує для батька дрібні доручення: миє машини, їздить за пивом тощо. При цьому за кермом він часто перебуває у п’яному вигляді й навіть попадався поліції у вересні 2022. Аби в підсумку окупаційний суд виніс “правильне рішення” та повернув Серафіму Дмітрієвичу права, попу довелося неабияк постаратися.
І хоч навряд сини священника підуть вбивати українців зі зброєю в руках, нема жодного сумніву, що після зростання в атмосфері “русского мира” вони аж ніяк не будуть здатні повернутися до нормального суспільства. З самого дитинства в них толерували насильство, викохували перевагу російського народу, а також нав’язували їм ненависть до України. Піп-батько зі своєю задачею не впорався, а священник-пропагандист – цілком.
Симферопольський піп курує священників з УПЦ МП
Крім “благодійної” діяльності та роботі з парафіянами у Криму, протоієрей Кротков, займався також і кураторством попів-терористів з різних регіонів України. Він листувався з багатьма працівниками УПЦ МП та роздавав їм завдання фотографувати режимні об’єкти, збирати інформацію про підприємства військово-промислового комплексу.
Редакція 24 Каналу не може опублікувати скриншоти відповідних повідомлень, оскільки вони долучені до відповідних кримінальних проваджень та можуть завадити слідству.
Ці факти вкотре доводять, що УПЦ МП – філія Російської православної церкви, яка систематично працює проти української державності. Працівники “головного офісу” кремлівської релігії безпосередньо причетні до вбивств десятків тисяч українців. Їх аж ніяк не можна вважати священниками з погляду християнства із десятьма заповідями.
У площині “русского мира” усі ці носії санів мають дозвіл на толерування насильства, скоєння злочинів та їх приховування. Вони є повноцінними учасниками бойових дій, постачальниками засобів для позбавлення життя та відповідальними за жагу до крові серед особового складу окупаційної армії. Проте Москва старанно намагається приховати справжнє обличчя своїх церковників, хоча з-під ряс буквально у кожного видніється автомат.
