Про стан суспільних настроїв у Росії говорять соціальні мережі
Стан суспільних настроїв у Росії: вплив паливної кризи та ставлення до зусиль російської влади. Про це пише Український соціологічний портал.
71,4% росіян відчувають тривогу і песимізм; 60,4% не довіряють офіційним повідомленням про паливну кризу
Переважання тривожних і песимістичних настроїв у поєднанні з високою недовірою до влади вказує на глибоке емоційне виснаження російського суспільства та ерозію легітимності державних комунікацій; такі дані соціологічного дослідження, проведеного Українським соціологічним порталом протягом жовтня 2025 року.
Зокрема, емоційний фон визначають тривога та песимізм – сумарно 71,4%. Оптимізм задекларували 2,9%, спокій – 11,4%, що радше свідчить про адаптацію або уникання політичних тем частиною аудиторії.
Щодо оцінки загального курсу країни, більшість росіян вважають, що події розвиваються у хибному напрямку: «скоріше не в правильному» – 33,7%, «повністю неправильному» – 44,9%. Це відображає розчарування політикою влади і відчуття застою.
Причини дефіциту пального найчастіше пов’язують безпосередньо з війною та ударами по нафтопереробці – 48,8%. Ще 18,5% покладають відповідальність на санкції та неефективність влади; 12,7% не визначились. Такий баланс відповідей підсилює очікування зростання цін і недовіру до рішень уряду.
Інформаційний фон про удари по НПЗ є стійким: 31,4% чують про це постійно, 41,9% – час від часу; 17,1% уникають теми чи не орієнтуються. Ключові канали – Telegram (51,1%) і TikTok (47,4%), а також особисті контакти (34,7%), що вказує на ерозію монополії офіційних ЗМІ.
Довіра до повідомлень влади про паливну ситуацію низька: 66,6% вважають, що влада приховує реальний масштаб проблем, ще 18,5% – що перебільшує; лише 5,9% говорять про «об’єктивність». Сукупно 60,4% прямо не довіряють офіційним комунікаціям.
Економічні наслідки відчутні: 65,7% заявляють про подорожчання пального. Масовими є й збої в доступі до пального: черги – 60,6%, дефіцит – 58,2%, закриття АЗС – 52,1%. Частина аудиторії або проблем не відчула (14,5%), або відмовилась відповідати (10,7%).
Ще 63,7% прямо визнають дефіцит; водночас, майже чверть згодні з тезою «для тих, у кого є гроші, дефіциту немає» (25,5%), а 4,7% заперечують сам факт проблем – маркер соціальної нерівності й регіональної фрагментації.
Стан суспільних настроїв у рф
Особистий вплив кризи значний: 45,8% відчули «сильний» або «дуже сильний» вплив; лише 19,5% – «мінімальний/жодний». При цьому 64% говорять про «значний/дуже значний» вплив на суміжні сфери – від логістики до цін на товари й послуги.
Оцінка дій влади критична: 53,5% не помітили жодних кроків для подолання кризи; «помітні» заходи фіксують 14,9%. Багато хто вважає дії запізнілими (12,5%) або констатує, що «заходів не було» (42,3%). Поширеним є уявлення про вибірковість на користь «столиць» (37,2%) та повну бездіяльність (26,8%); лише 7,4% оцінюють дії як достатні та 0,9% більш, як достатні.
Очікування майбутнього – песимістичні: 35,3% прогнозують подальше «незначне» погіршення, 26,7% – «істотне». Паливо стає індикатором системних хвороб – від війни до корупції та нерівності.
Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.
Методологія. Дослідження здійснено компанією «USP». Метод: класичне телефонне опитування (CATI) з маскуванням під маркетингове дослідження; значна частина респондентів (понад 80%) переривали інтерв’ю на перших трьох суспільно-політичних питаннях. Вибірка: 2000 респондентів (репрезентативна за віком, статтю, типом населеного пункту та регіонами РФ у міжнародно визнаних межах). Теоретична похибка (95% ДІ, p≈50%): 2,2% (без урахування дизайн-ефекту). Період збору даних: жовтень 2025 року.
Примітка щодо інтерпретації. Низький рівень готовності відповідати на політичні запитання та перевага неформальних джерел інформації (Telegram, TikTok, «сарафанне радіо») вказують на страх репресій і дефіцит довіри до офіційних каналів, що слід враховувати при аналізі громадської думки в авторитарному середовищі.
