Свято Преображення Господнє, також відоме як Яблучний Спас або Другий Спас, у 2025 році святкують 6 серпня. Це одне з дванадцяти основних свят у християнстві, встановлене на згадку про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням. Колишня дата святкування припадала на 19 серпня, однак після того, як Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, церковні дати зсунулися на 13 днів раніше.

Що означає свято Преображення Господнє

Свято Преображення Господнє символізує явлення Божественної слави Ісуса Христа своїм учням, апостолам Петру, Якову та Іоану, на горі Фавор, зміцнюючи їхню віру. Згідно з євангельським переказом, Ісус Христос разом з трьома учнями зійшов на гору і почав молитися. Під час молитви зовнішність Ісуса преобразилася: «І коли молився, то вигляд лиця Його змінився, і одяг Його зробився білим, блискучим» (Лк. 9:29).

За словами предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія, Преображення Господнє — є нагадуванням для всіх християн, що необхідно прагнути оновлення, вдосконалення, духовної переміни.

«Зміна, трансформація, оновлення не відбуваються самі собою, вони є плодами і наших власних старань», — наголошує предстоятель ПЦУ.

І тому, щоб щось змінити на краще необхідно не лише хотіти, а й докладати зусиль. У день Преображення Господнього у храмах відбуваються святкові богослужіння. Люди за традицією приносять освячувати яблука та квіти.

Що покласти до кошика на Яблучний Спас

Головний символ свята — яблука, що символізують достаток і благополуччя. Однак у цей день заведено святити в церкві й інші плоди, овочі та фрукти. Ця церковна традиція походить з Греції, де у цю пору поспіває виноград і його першоплоди приносять для благословення і в ознаку подяки Богу. Отже, традиційно святять груші, сливи, персики, овочі, а також мед і жмут колосся жита і пшениці, таким чином прославляючи багатство природи. А от м’ясні продукти та алкоголь на Спаса у кошик не кладуть. Також в церкви несли освячувати хліб та спасівські свічки.

Що не можна робити у свято Преображення 6 серпня

• Яблучний Спас припадає на період Успенського посту, тому віряни дотримуються певних обмежень у харчуванні.
• Забороняється вживати м’ясо, яйця та молочні продукти, хоча цього дня дозволено скуштувати рибу і трохи вина, як виняток на честь свята.
• Цей день також вимагає духовної зосередженості та спокою. Не можна сваритися, тримати образу, бажати комусь зла.
• Рекомендується пробачити старі конфлікти, уникати гніву й лайки, особливо в родинному колі. Вважається, що добрі слова і щире благословення, сказані на Яблучний Спас, мають особливу силу.
• Також вважається, що у цей день не можна працювати фізично – копати, прати, прибирати чи шити.
• Не можна вбивати навіть дрібних комах – бо це, за повір’ям, порушує гармонію природи у святковий день.

Яблучний Спас 2025: головні традиції та народні прикмети свята Преображення Господнього

Головною традицією цього дня є освячення дарів літа. Зранку українці поспішають до храмів із кошиками, в яких лежать соковиті яблука, грона винограду, груші, головки маку, колоски нового врожаю та баночки з медом. Ці кошики щедро прикрашають польовими квітами, духмяними травами і пшеничними снопиками.

Особливе місце серед усього займають яблука – символ добробуту, оновлення і благословення. Вважалося, що до освячення вживати їх у їжу не можна.

За народними повір’ями, особливо цього дня слід утриматися від куштування яблук жінкам, які втратили дітей – мовляв, поки яблука не освячені, янголи ще не передали їх душам померлих малюків.

Після літургії яблука дозволено їсти, і саме тоді заведено пригостити рідних, друзів, сусідів, а також тих, хто потребує допомоги. Частування освяченими плодами символізує не лише щедрість, а й очищення душі.

У деяких регіонах вважається доброю прикметою загадати бажання саме в момент, коли відкушуєш перше яблуко після освячення. Люди вірили, що за щирого серця воно неодмінно здійсниться. Такі вірування особливо поширені серед незаміжніх дівчат, які сприймали цей ритуал як можливість наблизити здійснення мрії чи вийти заміж.

Яблучний Спас є також символічною межею між літом і осінню. У народі вважали, що після цього дня літо поступово здає свої позиції, а природа починає готуватися до осіннього спокою.

Тож саме в цей час господарі активно беруться за заготівлю запасів на зиму – сушать фрукти, варять варення, готують узвари, компоти та яблучні повидла. З яблук печуть пироги, готують страви з медом, а у деяких селах роблять обрядові “шулики”.

Існує й давній український звичай – поминати у цей день померлих. Вважалося, що душі предків навідуються до живих, тому на Спаса обов’язково ставили свічки з нового воску, кришили хліб і наливали мед. У деяких громадах донині існує традиція приносити освячені плоди на могили рідних або залишати частину вдома як духовний дар померлим.

Ще одним важливим елементом свята є добрі справи. Перед 6 серпня готують страви, печуть яблучну випічку і пригощають бідних. У день свята прийнято допомагати нужденним, жертвувати їм дрібні гроші, ділитися з тими, хто не має змоги прийти до церкви або приготувати кошик для освячення. Така жертовність і доброта вважаються особливо благословенними.

Оскільки свято припадає на період Успенського посту, важливо утриматися від м’ясних, молочних страв і алкоголю. Церква дозволяє в цей день лише пісну їжу, а також – як виняток – рибу. Усі приготовані частування мають бути простими, без зайвих витребеньок, але з любов’ю.

Народна мудрість зберегла чимало прикмет, пов’язаних із погодою.

• Якщо на Спаса день сонячний і ясний – зима буде сухою та морозною.
• Якщо ж із самого ранку дощить – слід чекати вогкої зими.
• Жовте листя на деревах у цей день віщує швидкий прихід осені, а поява великої кількості шпаків – суворий мороз у січні.
• Навіть стан фруктів на святковому столі тлумачили по-своєму: якщо яблука гнилі – рік буде важким, якщо плоди налиті соком – очікується щедрий врожай наступного року.