День мiста, храмовий празник i свято Успення Пресвятої Богородицi вiдзначають сьогоднi у Тернополi.

З цiєї нагоди мешканцiв Файного привiтав мiський голова Сергiй Надал.

“Дякуємо мужностi i стiйкостi наших воїнiв. Дякуємо єдностi усiх тернополян та українцiв. Дякуємо Господнiй ласцi i Богородицi, яка береже наше мiсто.

Мрiємо, щоб наступний день мiста усi нашi воїни, рятувальники медики, волонтери вiдзначали вдома, у Тернополi, разом зi своїми сiм’ями, зi своїми дiтьми та батьками.

Низько схиляємо голови перед пам’яттю полеглих Героїв. Вашi iмена назавжди в iсторiї мiста i України.

Злагоди всiм, здоров’я та Божого благословення! Миру пiсля Перемоги над ворогом!

Слава Українi! Слава нашим Героям! З Днем мiста, тернополяни!“.

Свято Успення Пресвятої Богородицi, згiдно з традицiєю Схiдної Церкви, належить до перелiку дванадцяти найбiльших свят церковного року. Всi Церкви свiту святкують Успення 15 серпня, але у тих, що дотримуються Юлiанського календаря, воно випадає iз 13-денним запiзненням — 28 серпня. Передує святу Успенський пiст, який триває два тижнi, повiдомляє RISU.

З апокрифiв вiдомо, що за три днi до смертi Марiї явився архангел Гавриїл i сповiстив про близький перехiд її до вiчностi.

Згiдно з церковним переданням, в цей день апостоли полишили мiсця своєї проповiдi та чудесним способом зiбрались в Єрусалимi, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здiйснити погребення її тiла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були заслiпленi яскравим свiтлом, в якому явився сам Христос в оточеннi ангелiв та архангелiв. У цей момент чиста душа Дiви Марiї без страждання, нiби увi снi, вiдiйшла до Господа. Iконографiчна традицiя свята розповiдає, що Богородиця вiддала свою чисту душу в руки свого Сина i Господа Iсуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорiв.

Тiло Пречистої Богородицi апостоли перенесли в Гефсиманiю, де була гробниця її батькiв та чоловiка. У дорозi до гробу процесiю апостолiв супроводжувала чудесна свiтла хмара та сонм ангелiв.

Церковний переказ розповiдає, що апостол Фома, який прибув iз запiзненням, засмутився, що не змiг бути бiля Богородицi в останнi хвилини її земного життя. Щоб вiн мiг попрощатись з її тiлом, апостоли вiдкотили надгробний камiнь. Але на подив усiх всерединi були тiльки ризи Дiви Марiї. Її тiло, як i душа, було взяте Господом на Небо (в латинськiй традицiї це свято звiдси носить назву Внебовзяття Пречистої Дiви).

Лiтургiйний культ Богородицi особливо розвинувся пiсля Третього Вселенського собору в Ефесi (431 р.). Того часу, в Єрусалимi постало святкування 15 серпня „Свята Марiї Богоматерi”. Це було єдине свято в лiтургiйному календарi Єрусалиму, присвячене Марiї. В центрi святкування була тема Христового Рiздва, котре сталось через Марiю.

В VI столiттi, вже пiсля затвердження в Єрусалимi окремого святкування Рiздва Христового 25 грудня, свято “Марiї Богоматерi” змiнює свiй змiст та назву i стає присвяченим успенню Пресвятої Богородицi. Свою нинiшню назву воно отримало у VI ст. Iмператор Маврикiй (582-602) наказав святкувати Успення по всiй вiзантiйськiй iмперiї. На заходi традицiю святкування запровадив Папа Сергiй I (687-701). А 1950 року Папа Пiй ХII проголосив догму, що „Непорочна Божа Мати, Приснодiва Марiя, сповнивши бiг свого земного життя, була взята з тiлом i душею до небесної слави”.

Отцi Церкви, св. Андрiй Критський та св. Iван Дамаскин, склали чудовi проповiдi до свята Успення. Останнiй також говорить про чудесне вознесiння Богородицi.

Вирiзняється це свято з-помiж iнших i в лiтургiйному планi. Саме в цей день в храмах вiдправляється Єрусалимська Утреня – богослужiння, яке здiйснюється тiльки двiчi в роцi: в страсну п’ятницю i на Успення.

В Українi празник Успення Пресвятої Богородицi отримав особливе вшанування. Так головнi монастирi-лаври Українських Церков — православнi Києво-Печерська, Почаївська та греко-католицька Унiвська присвяченi цьому святу.