Реформування СБУ по “західним лекалам”, при якому спецслужба позбавляється більшої частини своїх повноважень і штату співробітників, несе ризики для безпеки країни на тлі агресії РФ.

Про це заявив лідер партії “Національний корпус”, засновник полку Азов Андрій Білецький.

На думку Білецького, в реформі СБУ є явні мінуси, через які відомство не буде ефективно працювати в українських реаліях:

1. Розробці закону про СБУ, як і інших законів сфери безпеки, повинен був передувати всебічний аналіз загроз безпеки України. З розрахунками, моделюванням і прогнозом. На підставі цього аналізу і повинна відбуватися побудова відповідних органів. Таким аналізом не можна вважати ст. 19 Стратегії нацбезпеки України, яка була затверджена президентом 14 вересня 2020 року.

Разом з тим, ст. 45 згаданої Стратегії визначає досить широке коло завдань, які повинні вирішити спецслужби, правоохоронні і розвідувальні органи для забезпечення безпеки держави. Тобто, під ці досить місткі завдання повинні бути сформовані відповідні здібності цих органів, в тому числі і СБУ.

2. Найефективнішим механізмом контррозвідувальної діяльності є створення агентурного апарату. Саме він дає можливість ефективно вирішувати завдання контррозвідки. Для довідки: в СРСР, в умовах “холодної війни” з Заходом, в КДБ була “негласна рознарядка» – в середньому мало бути 1 джерело на 5 осіб трудового колективу. Один офіцер КДБ керував, в середньому, 10 джерелами. Тобто, навіть якщо відійти від цих кількісних показників радянської практики, чисельність СБУ в умовах “гарячої” війни з РФ має бути хоча б в півтора раза більше, ніж запропоновано.

3. Передача Служби військової контррозвідки (ВКР) в Міноборони України (МОУ). Безглузда ідея. Уявімо собі, що зараз у Тарана була б в підпорядкуванні власна контррозвідка. Це було б просто зведення рахунків.

4. За основу моделі реформування СБУ взяті західні країни. Але більшість з них є членами НАТО, а ті, які ні, оточені країнами НАТО.

Крім того, “успішність” західних спецслужб в період активізації Росії після 2008 року викликає великі сумніви. Численні політичні вбивства (замахи), вчинені російськими спецслужбами на території Європи, підриви складів в Чехії, політична корупція європейських чиновників і лідерів громадської думки, підживлюється РФ. Все це навряд чи є прикладом успішної роботи західних контррозвідок – прикладом, який слід беззастережно переймати.

5. Кадрова проблема. Зрозуміло, що високий вступний конкурс в академію СБУ обумовлений, головним чином, бажанням випускників якомога швидше монетизувати придбаний ними адміністративний статус. Тому реформа СБУ в контррозвідку нового типу повинна полягати у виведенні зі штату всіх її співробітників і повного кадрового перезавантаження (чимало чесних і досить професійних співробітників звільнені в запас, в тому числі з керівного складу). Відбір повинні здійснювати особи, які мали реальне відношення до контррозвідки і здатні оцінити роботу як рядового співробітника, так і керівного складу. А все дуже просто. Приходиш в будь-яке оперативне управління і знайомишся з трьома речами в роботі підрозділу контррозвідки: кількість і якість агентурного апарату, інформація, отримана від нього, і його реалізація, а також витрати оперативних засобів. Ось і вся формула оцінки якості роботи. Приблизно те ж і стосовно підрозділів Оперативно-технічних заходів (ОТЗ).

6. Про демілітаризацію. Незрозуміло, чому СБУ, яка здійснює контррозвідувальне забезпечення військових формувань, повинна бути демілітаризована. Статус військовослужбовця набагато вагоміше в суспільстві, ніж держслужбовця, і цей статус дає більше пільг. Крім того, військовослужбовець не працює, а проходить військову службу в межах таких правових понять, як “військова дисципліна”, “військовий обов’язок” і “військова присяга”; його життя і навіть вільний час, регламентовані статутами (а не тільки КЗпП – 18.00 – “море на замок»). Статути мають чіткі трактування своїх положень і накладають відповідні зобов’язання і відповідальність.

7. Звичайно, в умовах нашої бюрократизації та корупції СБУ збереже за собою право попереднього слідства за статтями, що належать до компетенції контррозвідувального органу. Особливо, в умовах, де-факто, війни. Позбавлення цих функцій не дозволить СБУ діяти оперативно і вести повноцінну розробку виявлених потенційних джерел іноземних спецслужб.

Що стосується плюсів… їх просто немає. Влада пішла на досить ризикований крок, реформувавши Службу безпеки країни, який може послабити Україну в умовах зовнішньої агресії.