Із Денисова Купчинецької громади на Тернопільщині зараз на фронті воює пів сотні чоловіків, пише Суспільне.

Староста села Роман Кузів розповів Суспільному, що вони пішли захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення. Деякі з них уже мали бойовий досвід з АТО.

Роман Кузів, староста села Денисів. Суспільне Тернопіль

“У нашому селі Денисів проживає 235 чоловіків. І з них п’ятдесят уродженців села перебувають на фронті”, — сказав Роман Кузів.

Дружина Василя Струхляка Надія розповіла, що чоловік пішов добровольцем на фронт ще в 2016 році.

Василь Струхляк в АТО, 2017 рік. Суспільне Тернопіль

“Служив у різних бригадах — 44-ій артилерійській та в 128-ій окремій гірсько-штурмовій. Був під Лисичанськом, біля Попасної, Волновахи та Маріуполя. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. На другий день, 25 лютого, Василь знову йде на фронт. Хотів повернутися в 128-у бригаду, але через вік взяли у 146-й окремий ремонтно-відновлювальний полк”, — зазначила жінка.

Надія Струхляк, дружина воїна Василя Струхляка. Суспільне Тернопіль

Надія Струхляк з чоловіком Василем Струхляком. Фото надала Надія Струхляк

“З однієї сторони розуміла, що комусь треба йти захищати, а з другої — вже стільки він відслужив. Дуже мені було важко. Їх прикомандировують до бригад бойових. Безпосередньо він був на Запорізькому напрямку, на Харківському, а зараз вони десь під кордоном з Білоруссю”, — говорить Надія Струхляк.

“Золотий хрест” воїна Василя Струхляка. Суспільне Тернопіль

У листопаді 2023 року Василя нагородили “Золотим хрестом”. Тоді разом із побратимами стояли поблизу Часового Яру. Торік сини Надії також підписали контракт — служать у Нацгвардії. Хочуть продовжити справу батька.

Василь Струхляк з побратимами. Фото надала Надія Струхляк

Василь Струхляк під час служби. Фото надала Надія Струхляк

“Найбільше мене болить, що багато наших молодих хлопців гине. Навіть не можу передати, наскільки мені важко. Важко за чоловіка, і двоє синів є. Але вірю, що перемога буде. По-іншому не може бути. Ми так дорого заплатили і платимо своїми дітьми, своїми чоловіками. Повинна в нас бути перемога”, — зазначила дружина Василя Струхляка.

Роман Швирло, боєць 105-ої окремої бригади тероборони. Суспільне Тернопіль

Сьогодні, 24 лютого, з бойових у відпустку приїхав житель Денисова Роман Швирло. Чоловік — командир взводу у 82-ому батальйоні 105-ої окремої бригади тероборони. На війну пішов добровільно:

“25 лютого в мене день народження. Відсвяткував і 26 пішов воювати. Навіть ніхто не вірив, думали, що це жарт. І от вже воюю три роки”.

Надія Швирло разом зі сином Романом Швирлом. Суспільне Тернопіль

Матір Романа Надія працює за кордоном. Вибір сина йти на війну сприйняла важко:

“Не можу не плакати, бо три роки його не бачила. Щаслива, що приїхав додому, коли є я. Думала їхати до нього, але здоров’я не дозволило, була в лікарні. Але він приїхав. Сюрприз зробив, завтра в нього день народження і він приїхав”.

Роман Швирло з побратимами. Фото надав Роман Швирло

Роман розповів, що ситуація на напрямку, де воюють, важка, але здаватися не мають права.

Роман Швирло зі своїм взводом. Фото надав Роман Швирло

Роман Швирло з побратимами на бойовій позиції. Фото надав Роман Швирло

“Емоцій багато. Втратили багато побратимів на Куп’янському напрямку, ще навіть не всіх повернули. Треба перебороти ті емоції, назад уже нема дороги. Мусимо дожати, бо сюди росіян нема чого пускати. Я бачу, що вони зробили там. Краще, щоб тут люди цього не бачили”, — сказав Роман Швирло.

Ірина Дзісяк, дружина воїна Віталія Дзісяка. Суспільне Тернопіль

З перших днів повномасштабної війни перебуває на фронті й чоловік Ірини Дзісяк Віталій. Третій рік воює в 105-ій окремій бригаді тероборони. Нині — командир мінометного розрахунку.

Ірина Дзісяк переглядає світлини чоловіка. Суспільне Тернопіль

Світлини Віталія Дзісяка. Суспільне Тернопіль

“Як хлопці пішли, так він зразу сказав: “Я йду захищати, щоб вони не прийшли сюди”, — розповіла дружина.

Нагороди бійця Віталія Дзісяка. Суспільне Тернопіль

Ірина говорить, що чекати коханого з фронту важко, але найважче розлуку з Віталієм переживає 5-річний син Арсен.

Віталій Дзісяк, командир мінометного розрахунку. Фото надала Ірина Дзісяк

Віталій Дзісяк на бойових позиціях. Фото надала Ірина Дзісяк

“Коли чоловік приїжджає додому, син вже розуміє за тих три роки, що він знову має їхати. Каже: “Тату, а за скільки днів ти знову маєш їхати? Тату, а коли вже буде таке, що ти ніколи не поїдеш, завжди будеш коло нас?” Найгірше, що в таких випадках страждають діти. І чоловікові там важко, тому що він не бачить, як росте син. І нам. Але віримо, чекаємо”, — зазначила Ірина Дзісяк.

Степан Черевичник, військовослужбовець. Фото надала Ірина Черевичник

В одному розрахунку з Віталієм Дзісяком воює Степан Черевичник. Чоловік також був на військкоматі вже на другий день повномасштабної війни. Вдома на нього чекає його дружина Ірина.

Ірина Черевичник, дружина воїна Степана Черевичника. Суспільне Тернопіль

“Перший пункт їхнього перебування — це було Барвінкове Харківської області. Потім їх перевели в Донецьку область — Куп’янськ, вони обороняли село Гряниківку, Дворічне. І після року їх перевели на кордон Сумської та Харківської областей”, — говорить Ірина Черевичник.

Сімейне фото: Степан Черевичник з дружиною та сином. Суспільне Тернопіль

Чекає на Степана й 8-річний син. У всьому він бере приклад з батька.

Куток, який облаштував удома син Степана Черевичника. Суспільне Тернопіль

Нагороди Степана Черевичника. Суспільне Тернопіль

“У кімнаті дитина облаштувала собі маленький куточок. Він колекціонує шеврони. Деякі приїхали зі сходу, передали татові побратими. Колекціонує також татові нагороди, співає патріотичні пісні”, — зазначила Ірина Черевичник.

Степан Черевичник тримає дитячий малюнок. Фото Степан Черевичник

За час війни Ірина Черевичник та Ірина Дзісяк стали подругами, дружать і їхні сини. Жінки кажуть, разом легше переживати хвилювання за чоловіків.

З рідними і близькими Ірина Черевичник

“Хочемо висловити щиру вдячність усім людям, які моляться за наших хлопців, які підтримують морально їх і всіх захисників. Слава Україні”, — сказала Ірина Черевичник.

Оксана Цвик

Дана Савицька