З грудня минулого року не вщухає тема законопроекту про мобiлiзацiю. Питання набуло такого розголосу, що перша редакцiя документу була взагалi вiдхилена, а нова прямо зараз постiйно змiнюється. Щоденно виходять новини про найменшi подробицi мобiлiзацiйного законопроекту, точаться дискусiї щодо окремих норм. Нинi над законопроектом працює парламентський комiтет з питань нацiональної безпеки, оборони та розвiдки, який має розглянути поданi 4,2 тис. правок вiд нардепiв i потiм передати до зали Верховної Ради на голосування.

Українськi Новини поспiлкувалися з безпосереднiм учасником роботи над законопроєктом – з заступником голови комiтету Ради з питань нацбезпеки Єгором Чернєвим. Вiн також розказав як вирiшуватимуть проблеми вiйськових з “гуманiтарними” автiвками та коли пустять журналiстiв до парламенту.

На якiй стадiї зараз знаходиться законопроєкт про мобiлiзацiю i коли взагалi може комiтет з нацбезпеки рекомендувати його ухвалення у другому читаннi?

Зараз iде робота в секретарiатi Комiтету. Комiтет роздiлив всi поданi правки, а це 4,2 тисячi, на 16 блокiв за своєю тематикою, i потiм з урахуванням позицiї Комiтету вони або вiдхиляються, або приймаються.

Секретарiат говорить про те, що їм потрiбно ще день-два, пiсля цього почнеться засiдання Комiтету по правкам (розмова вiдбулася 5 березня). Через те, що ми висловили свою позицiю по напрямках, то я думаю, що групи правок будуть прийматися одразу, десь вiдхилятися, десь враховуватися. Тобто це буде не одна за одною 4,2 тис правок, а схожi правки розглядатимуться згруповано. I тому я думаю, що це може зайняти близько тижня, пiсля чого Комiтет зможе рекомендувати законопроект та внести його в сесiйну залу для прийняття рiшення.

Як Ви вважаєте, бiльшiсть комiтету проголосує за те, щоб рекомендувати його ухвалити в цiлому?

Я думаю, що це буде залежати вiд того, який на виходi ми будемо мати законопроєкт, з якими врахованими чи вiдхиленими правками. Є правки, якi є принциповими для деяких депутатiв, але в принципi з того, що я бачу, ми знаходимо консенсус i бiльшiсть позицiй у членiв Комiтету повнiстю спiвпадає, є висока ймовiрнiсть, що законопроєкт буде пiдтриманий i запропонований Верховнiй Радi для голосування в цiлому.

Я хотiв би дiзнатися вашу особисту думку, стосовно яких саме норм ви наполягаєте, що ви особисто найбiльше пiдтримуєте i вважаєте, що потрiбно або вилучити, або доповнити вiдповiдному законопроєктi.

Є декiлька норм, по яким i я в тому числi подавав правки. Зокрема, це норма про збереження вiдстрочки для аспiрантiв, незалежно вiд бюджетної чи контрактної форми навчання. На мiй погляд, Мiнiстерство оборони запопонувало дискримiнацiйний пiдхiд, запропонувавши звлишити право на вiдстрочку лише для тих аспiрантiв, якi навчаються на бюджетi. Але ми не можемо дискримiнувати людей через те, що вони платять за себе самi. Тому ось така правка мною була подана, i я думаю, що це має бути врегулювано.

Iнша моя важлива правка стосується людей, якi доглядають за особами з iнвалiднiстю. Мiнiстерство оборони пропонує взагалi позбавити права на вiдстрочку тих, хто доглядає за людьми з третьою групою iнвалiдностi. Я отримав величезну кiлькiсть листiв вiд таких людей, проконсультувався з фахiвцями i дiйшов висновку, що пiдхiд до цiєї групи має бути диференцiйованим. Адже велике значення має також вид захворювання та його стадiя. Однi люди з третьої групою iнвалiдностi працюють i можуть себе самi забезпечувати та не потребують доглядальника. Але є люди з третьої групою iнвалiднiстю, якi, наприклад, пiсля онкозахворювань не можуть самi, себе доглядати i потребують допомоги. При цьому тут потрiбно знайти такий баланс, який унеможливить зловживання. Адже у деяких людей з iнвалiднiстю, як виявилося, iнодi нараховувалося по 5-10 доглядальникiв, якi таким чином ухилялися вiд армiї. Ми ж говоримо про те, що на одну людину з iнвалiднiстю має бути одна людина першого роду в лiнiї рiдства. Що стосується першої та другої групи iнвалiдностi, то всi норми залишаються в нас без змiн. Тобто доглядальник дiйсно має право на вiдстрочку, навiть якщо вiн є вiйськовозобов’язаним.

Третє, мабуть, питання, яке також мене хвилює i я його послiдовно просуваю – це можливiсть мобiлiзувати засуджених, якi сьогоднi вiдбувають строк, але при цьому хочуть захищати державу. Я отримував запити i з  боку засуджених, якi готовi за умови амнiстiї, захищати Батькiвщину, i вiд командирiв, якi кажуть, що вони готовi з ними воювати i просять дати таких людей. Своєю правкою я пропоную дозволити тим, хто зараз вiдбуває покарання за неважкi злочини, за їхнiм бажанням ставати на вiйськовий облiк. Тi ж, хто вже вiдбув покарання, але ще має не погашену судимiсть, мають бути зобов’язанi ставати на вiйськовий облiк на загальних пiдставах.

Також хотiв дiзнатися стосовно ще однiєї змiни в даному законопроєктi, а саме про призовний вiк. Я пам’ятаю цю iсторiю з тої точки зору, що Рада окремо голосувала законопроєкт щодо зменшення призовного вiку з 27 до 25. Сьогоднi я оновлював данi, дивився, документ досi не пiдписаний. Чи буде така норма в законопроєктi про мобiлiзацiю або буде механiзм через пiдписання того законопроєкту, який досi Президент не пiдписав?

Тут можливi два варiанти: або президент пiдпише той законопроєкт, або ця норма буде проволосована в законопроєктi про мобiлiзацiю. Тобто її нiхто не виключає. Є погодження всерединi Комiтету про те, що норма має залишитися – зменшення мобiлiзацiйного вiку з 27 до 25 рокiв. Далi вже процедурно, що буде першим пiдписано, то й вступить в дiю.

Тобто є позицiя є стосовно того, що потрiбно все ж таки знизити мобiлiзацiйний вiк, правильно я розумiю?

Так. Iз того, що я бачу, є єдина позицiя i в Мiнiстерствi оборони, i в ЗСУ, i у Верховнiй Радi. Останнє слово, останнiй пiдпис залишається за Президентом.

Я також хотiв би нас повернути в грудень минулого року, окрiм того, що ми святкували вперше Рiздво виключно за новою датою, в той момент була опублiкована перша редакцiя законопроєкту про мобiлiзацiю, яку вiдхилили, але паралельно з даним законопроєктом йшов також законопроєкт № 10379, яким пропонується штрафувати громадян вiд 150 тис. до 200 тис. гривень за порушення законодавства про мобiлiзацiю i карати тих, хто вiдмовляється вiд проходження вiйськово-лiкарської комiсiї позбавленням волi на строк вiд 3 до 5 рокiв. Чи є перспективи ухвалення цього законопроєкту або ж створення нового стосовно вiдповiдальностi щодо ухилу вiд служби?

Це законопроєкти, якi вносять змiни в кодекс про адмiнiстративнi правопорушення та кримiнальний кодекс. I виходячи з цього, це законопроекти не нашого Комiтету, а правоохоронного. Я знаю про iснування цих законопроектiв, але не знаю, яка буде у них подальша доля. У мобiлiзацiйному законопроектi це точно не може бути вiдображено, тому що за законодавством, за регламентом ВР всi змiни до Адмiнiстративного та Кримiнального кодексiв, вносяться окремими законопроєктами.

Моя особиста позицiя полягає в тому, що пiдвищенi штрафи точно є бiльш ефективними нiж блокування рахункiв, як це запропоновано в цьому законопроєктi. Я не вважаю, що блокування рахункiв буде дiєвою нормою для того, щоб людей залучити у вiйськомати. А ось те, що воно точно вплине негативно на економiку, ми бачимо зараз.

Гетманцев про це писав.

Так, ми просто виймаємо певну кiлькiсть грошей з економiки, тому що люди знiмають їх з рахункiв, вже зараз, навiть не маючи проголосованого закону. Тому навряд чи буде реально дiєвою нормою, а проблемною точно буде для економiки.

Багато хто обговорює законопроєкт тiльки з точки зору мобiлiзацiї, але ми розумiємо, що також важливим питанням є демобiлiзацiя. I я хотiв дiзнатися теж по двом позицiям. Перше, в законопроєктi вже комiтет якось визначився, якi саме строки, тому що я розумiю, що є рiзнi пропозицiї. Є про 36 мiсяцiв, є по БР-цi, є де поєднана ця вся iсторiя. Я хотiв дiзнатися, чи є якась вже позицiя в комiтетi i дiзнатися вашу особисту думку. Якi термiни ви вважаєте справедливими?

Остаточної позицiї комiтету ще немає. Якраз ось цей блок ми вiдклали на потiм, щоб отримати роз’яснення Мiнiстерства оборони та ЗСУ, а також зiбрати всi пропозицiї, якi є вiд наших колег-депутатiв. Є мiркування щодо необхiдностi диференцiювати сроки демобiлiзацiї у залежностi вiд того, де проходить служба бiйця – на передовiй чи у тилу. Будемо проробляти це питання.  Але погодити точний строк служби може тiльки Генеральний Штаб, який точно знає свої потреби по мобiлiзацiї i можливостi по демобiлiзацiї.

Також ваша колега по фракцiї, голова комiтету соцполiтики Галина Третьякова публiкувала певнi данi стосовно вiйськових пенсiонерiв, потiм ми вже побачили те, що була внесена також вашими колегами по комiтету Давидом Арахамiєю та Соломiєю Бобровською правка стосовно вiйськових пенсiонерiв. Те, що вони мають ставати на облiк. Якi ви бачите перспективи вiдповiдної норми, чи вона буде в редакцiї, яка буде голосуватися у сесiйнiй залi, чи пiдтримуєте вiдповiдний пiдхiд?

Я не бачу проблем з цiєю нормою, дiйсно вона має пiд собою пiдґрунтя i логiку, це все ж таки вiйськовi. Вiйськовi ранiше, нiж iншi категорiї, виходять на пенсiю, вони в принципi є в тому вiцi, в якому можуть бути мобiлiзованi, тому я особисто пiдтримую цю позицiю.

Наскiльки я розумiю, перспектива ухвалення на цьому тижнi не буде, i ми з вами обговорили, що на цьому тижнi комiтет буде розглядати правки. Я так розумiю, десь в серединi березнi є перспектива того, що вiн попаде в залу i його зможуть проголосувати. Як ви думаєте, яка буде кiнцева редакцiя стосовно перехiдних положень? Я маю на увазi набуття чинностi закону. Коли дiйсно цей закон запрацює, на вашу думку?

Складно прогнозувати, коли вiн буде ухвалений, тому що 4,2 тис. правок…

Це залежить вiд наполягання ваших колег.

Абсолютно вiрно. Я думаю, що ми проведемо попередньо розмови або обговорення цього законопроєкту i правок з фракцiями. Якщо фракцiї погодять, що вони знiмають свої правки, або там замiсть 400 правок будуть наполягати на 20 правках, то це може зайняти день, два, три. Якщо ж ми пiдемо по кожнiй правцi, може зайняти тиждень, але я сподiваюся, що цього не буде. По-перше, там дуже багато правок, якi повторюються, i тому їх можна згрупувати i по однiй правцi проголосувати або за, або проти, i одразу 200 правок чи 300 правок вiдкинути. Але знову ж таки, кожен народний депутат має право по своїй правцi виступити хвилину i поставити її на голосування. Я сподiваюся, що не по всiм чотирьом тисячам.

Щодо того, коли вiн запрацює — окремо зазначено у законопроєктi, оскiльки рiзнi положення починають дiяти в рiзний час. Є, наприклад, електронний кабiнет, який ще не розроблений. Нам мiнiстерство оборони говорить про те, що вони його створять у найближчi пару мiсяцiв, Але точний строк невiдомий, а отже не може бути зазначений у законопроектi.

Якщо я пам’ятаю, там вiдповiдна норма про електронний кабiнет, там не прописується взагалi нiякi термiни, просто що це робить Кабмiн…

Нi-нi, там є якраз таки в прикiнцевих положеннях є норма про те, що протягом 60 днiв з дня набрання законом чинностi, всi мають поновити свої данi. Одним з варiантiв поновлення, актуалiзацiї своїх даних якраз i є таки через використання електронного кабiнету. I тому тут прив’язуватися до 60 днiв пiсля набрання чинностi цим законом досить складно, тому що незрозумiло, коли буде електронний кабiнет, щоб просто не було ситуацiї, за якою людина має виконати закон, але не може це зробити через те, що електронного кабiнету немає. Є певна колiзiя, я думаю, що ми це також будемо ще врегулювати вже у сесiйнiй залi.

Тобто по термiнам все одно сказати дуже складно, тому що незрозумiло, коли вiн дiйсно запрацює. Це все дуже залежить вiд багатьох факторiв.

Вiн вступить в дiю пiсля пiдписання президентом, але, знову ж таки, є фактор електронного кабiнету, фактор початку мобiлiзацiї за новими правилами, там також є пiдзаконнi акти, що мають бути розробленi. Якщо ми говоримо про те, що, наприклад, запрацював цей закон i почалася нова, хвиля мобiлiзацiї, то це ще два чи три мiсяцi, в залежностi вiд того, яка спецiалiзацiя у людини на тренування, i тiльки потiм ми можемо говорити, що ця людина вже за новим законом про мобiлiзацiю потрапила у вiйська. Тобто, ну, декiлька мiсяцiв. Якщо ми говоримо про те, коли ми побачимо результат.

Дивiться, хотiв би також з вами стосовно кадрiв поговорити засiдань, якi були у сiчнi i у лютому, стосовно кадрового питання у вашому комiтетi. Я думаю, ви розумiєте, про що я зараз кажу. I менi досить дивно це бачити з тої точки зору саме комiтет з нацбезпеки iнiцiював звiльнення Мар’яни Безуглої з посади заступницi комiтету. Регламентний комiтет пiдтримав. I чому ми бачимо те, що вiдповiдного звiльнення немає, якщо навiть сам комiтет, де бiльшiсть – це “Слуга народу” був iнiцiатором. Чому це рiшення не може пройти сесiйну залу?

Ну, це питання, мабуть, у сесiйнiй залi до тих, хто має ставити це питання на голосування. Комiтет своє слово сказав, а далi все має вирiшуватися у сесiйнiй залi.

Зрозумiв. I також стосовно iнших рокiровок, досить швидко сталося те, що дуже довго обговорювалося, а саме нас з’явився новий Головком. I я хотiв би дiзнатися, як змiнилася ваша робота депутатiв – членiв комiтету нацбезпеки, зв’язку з вiдповiдною замiною, i що нового у вас з’явилося, i як проходить ваша комунiкацiя, тому що абсолютно нова людина, нова команда. Як це у вас все проходить?

Тут, чесно кажучи, поки що не подiлюся своїм досвiдом, тому що в мене першi два мiсяцi цього року вони бiльшою мiрою були у вiдрядженнях. Я, на жаль, не був на тому засiданнi комiтету, де представляли i прийшов вперше новопризначений Головнокомандувач. Але з того, що я чую вiд колег по комiтету, в принципi, комунiкацiя є, питання є. Я так розумiю, що тут ще має бути всерединi ГШ налагоджена робота, тому що i там зараз iдуть перестановки i змiни людей по напрямках. I ви бачите, що i командуючi змiнюються, i всерединi ГШ люди змiнюються по напрямках.

А як Ви особисто оцiнюєте нового головкома? Ваша особиста думка насправдi?

Чесно кажучи, поки що зарано його оцiнювати саме на позицiї Головкому. Я знаю Сирського по захисту Києва, ми там перетиналися. Я також допомагав весь березень 2022 року наданням озброєння територiальнiй оборонi, будучи у столицi. Ви бачили по результатах: Київ встояв, Харкiвська операцiя також успiшна. Подивимося, як вiн буде себе проявляти на позицiї головкому.

Є закон, який дозволяє оформлювати машину не на вiйськову частину, а безпосередньо на вiйськового. I наскiльки менi доходить iнформацiя про це, що все-таки це не працює. Чи є взагалi якийсь механiзм, як це має працювати. Тому що, зрозумiло, що воно має контролюватися, має бути вiйськова частина, контролювати по цим машинам. Але ми ж знаємо реалiї нинiшньої вiйни. I те, що вiйськовi отримують цi машини, вони обслуговують їх, дуже часто за свiй рахунок. I коли ти обслуговуєш машину i багато вкладаєш в неї особистих ресурсiв, то, звiсно, хотiлося б, щоб ця машина була безпосередньо на тобi.

Я також передаю деякi автомобiлi своїм знайомим бiйцям, якi там перебувають. I там дiйсно є проблема з документами через те, що цi документи бiльше потрiбнi сторонi, яка передає. Особливо, якщо це автомобiлi, якi заїхали з-за кордону. Тому що на цiй автомобiлi не розповсюджується складова мита та податкiв. Вiдповiдно благодiйнi органiзацiї, якi знайшли автомобiль за кордоном, мають надати до митницi документи, якi пiдтверджують передачу транспорту до конкретної частини. Цi документи ж пiдтвердженням того, що автомобiль був придбаний не для приватного користування десь по мiсту їздити, а для вiйськової частини.

Ви правильно говорите про те, що хлопцi i так самостiйно i ремонтують, i заправляють. А має бути так, що якщо ти ставиш її на облiк вiйськової частини, то ти маєш отримувати на неї вiд Мiноборони запчастини та паливо.

Тобто, але ви пiдтримуєте iдею, що була б можливiсть у оформлення авто на вiйськових?

Так.

Тобто має постачатися на вiйськову частину, але потiм визначається, що за конкретним вiйськовослужбовцем.

Я цю проблему знаю i, я ж кажу, я пiдтримую, але потрiбно знайти механiзм, як це правильно зробити для того, щоб не було всiх лазiвок для iнших не дуже добропорядних органiзацiй, якi просто завозять автомобiлi без мита пiд виглядом допомоги для вiйськових, а потiм продають їх на ринку. Ось єдина проблема, яку потрiбно вирiшити.

Я також хотiв дiзнатися стосовно залученостi депутатiв до фронту. А саме був певний анонс вiд голови вашої фракцiї Давида Арахамiї, що депутати мають вiдправлятися на навчання i перебувати там разом з людьми, якi мають воювати. Чи вже починається реалiзацiя вiдповiдної iдеї? Чи якось обговорювали, можливо, фракцiєю, чи зобов’язували вже певних депутатiв? Я знаю, що в тому ж комiтетi Нацбезпеки i так є люди, якi воюють взагалi окремо, є тих, хто приїжджають. Це не в тому планi. А що саме анонс був вiд Арахамiї стосовно iнших депутатiв?

Якщо я не помиляюся, то цей анонс був в розрiзi тiєї норми, яка зараз є в законопроєктi про мобiлiзацiю щодо вишколу. Тобто, зараз змiнюються взагалi пiдходи до строкової служби. Є пропозицiя змiнити строкову службу 12-18 мiсяцiв, яка зараз у нас є, на вишкiл трьохмiсячних, плюс 2 мiсяцi на фахову пiдготовку. Тобто базовий курс 3 мiсяцi, плюс 2 мiсяцi на фахову пiдготовку. Але зробити це, обов’язковим для всiх, хто пiдпадає пiд визначений вiк, в тому числi i для депутатiв. Позицiя така, що в нашiй країнi, яка має такого агресивного сусiда, потрiбно, щоб всi мали базовi навички захисту себе, родини i своєї Батькiвщини.

Тому, з огляду на це, я абсолютно пiдтримую таку iсторiю, я думаю, що всi чоловiки мобiлiзацiйного вiку мають все ж таки пройти таку базову пiдготовку.

Стосовно питань нацбезпеки, я дуже багато обговорював одне iз цих питань. Потiм я зустрiвся з тим, що ми проживаємо в часи сюрреалiзму, тому що єдиним джерелом слiдкування за Верховною Радею, безпосередньо її засiданнями, виявився TikTok. Нiколи не думав, що таке може статися, але нинi ми маємо таку ситуацiю. Я це обговорював iз опозицiєю, я також чув позицiю Стефанчука. Спочатку вiн посилався на документ вiд Служби безпеки України, недавно вiн посилався стосовно кiлькостi людей, якi можуть перебувати в бомбо-сховищi. I в мене таке питання, чому досi закритi засiдання? Питання допуску i трансляцiї. Тому що, якщо ми будемо говорити вiдверто, дата засiдання народних депутатiв – це не дуже велика таємниця для багатьох людей. Ми всi прекрасно знаємо числа, коли це вiдбувається. I другий момент, навiть коли перед засiданням бачиш, що зареєстровано за тиждень дуже багато рiшень комiтетiв, то навiть без якихось особих сил можна здогадатися, що має вiдбутися. Як Ви вважаєте, що має бути з доступом до Верховної Ради? Чи потрiбно хоча б трансляцiю вести? Тому що, так, трансляцiї є пiсля. Але питання того, кому вони потрiбнi потiм. Яка Ваша думка стосовно даного питання?

Ну, я не бачу якихось проблем в тому, щоб допускати журналiстiв та пiдтримую цю iсторiю. Є певнi застереження щодо безпеки, але, чесно кажучи, ви абсолютно правi, що i так заздалегiдь всi знають, коли у нас вiдбуваються засiдання.

Плюс до того пряму трансляцiю ведуть нашi деякi колеги з Верховної зали в TikTok i це нiвелює всi зусилля щодо безпеки. Тому я вважаю, що журналiсти мають таки скласти конкуренцiю одному депутата, який веде ефiри у TikTok.