На нижніх горизонтах печери Вертеба учасники археологічної експедиції виявили оригінальну піч-лежанку трипільців, які мешкали там понад 5 тисяч років тому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського обласного краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

«Ця печера, яку відкрили ще 195 років тому, – досить давня пам’ятка археології. Ще з XIX ст. вона активно досліджувалася. Але ми ніколи не ставили собі за мету піти тими шляхами, де вже працювали наші попередники – археологи минулих століть. Та нещодавно розпочали дослідження кількох великих підземних ходів. І ось, коли  опустилися на два метри від нинішнього горизонту долівки печери, то натрапили на дуже цікаві речі. Зокрема, виявлено лежанку біля стіни. Тобто, йдеться про те, що трипільці, які переважно використовували печеру для схованки від небезпеки, виявляється, своєрідно удосконалили своє підземне житло», – розповів Сохацький.

За його словами, лежанка свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як вважали багато науковців, а тривалий період.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тернопільщина запропонувала туристам унікальну інтерактивну мапу

«Такі ж специфічні лежанки трипільці робили і в наземних житлах, на поверхні. Це свого роду, удосконалена піч. Усередину лежанки трипільці закладали шар битої кераміки, розпалювали вогнище, яке нагрівало керамічні шматки й тепло трималось удвічі, утричі довше, ніж без оцих природних батарей. Ось таке трипільське ноу-хау», – додав Сохацький.

Він зауважив, що дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний Музей трипільської культури, триватимуть і надалі.

Печера Вертеба розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині. Її часто називають «Подільською «Помпеєю» – знахідки в печері сколихнули науковий світ. Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще – понад 35 тисяч уламків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, знаряддя праці з майстерно обробленого місцевого каменю та кісток. Лише через 70 років з’ясувалася, що знайдені зразки зниклої культури ідентичні тим, які 1893 року знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.