Першими ступити на Місяць американцям допоміг українець
21 липня 1969 року людина вперше ступила на поверхню Місяця. Цього моменту, затамувавши подих, чекало все керівництво NASA та верхівка США.
Джон Губолт переживав чи не найбільше. Це йому довелось боротися з хвилями критики і скепсису. Мовляв, шанси долетіти до Місяця – 50%, а повернутися – лише один. Журналістам видання Life він потім зізнався, що думав у цей момент про українця Юрія Кондратюка. Йому теж ніхто не повірив. А дарма, бо маршрут, яким “Аполон-11” вирушив у місячну Одіссею, вже 40 років припадав пилом у Радянському Союзі.
Довгий час внесок Юрія Кондратюка залишався невідомим, а коли інформація про його космічні дослідження стала відомою загалу, справжньою несподіванкою стала новина, що це ім’я є фальшиве. Насправді винахідника звати Олександр Шаргей.
Уже в 17 років на сторінках гімназійного зошита він описував дві умови успішного міжпланетного перельоту: “по-перше, він має бути не смертельним, тобто людина повинна повернутись на Землю, а по-друге, керованим”.
Навчання в політехнічному інституті перервала Перша світова, а після неї хлопця забрали до лав білогвардійців. Воювати Олександр більше не хотів, тож у травні 1918 дезертував. Нехай і нетривала, але діяльність в антибільшовицьких загонах могла привести до репресій усієї родини Шаргеїв. Випадково його мачуха дізналася, що у знайомої помер родич з Луцька приблизно того ж віку, і передала Олександру документи небіжчика. Відтоді він мав звикнути до нового імені – Юрій Кондратюк.
Приблизно в цей час він і взявся за написання своєї основної праці – книги “Завоювання міжпланетних просторів” – і довів у ній, що вертикальний зліт ракет економічно вигідніший, гальмувати варто у верхніх шарах атмосфери, а протягом всього польоту використовувати сонячну енергію.