Перше знайомство з книгою як діалог: «Неймовірна Тернопільщина» Віктора Уніята
Коли мені до рук потрапляє нехудожня книга, я рідко починаю читати її одразу від першої сторінки до останньої. Спершу я ніби «знайомлюся» з нею поверхнево: гортаю сторінки, переглядаю зміст, заголовки, ілюстрації, вихоплюю окремі фрагменти тексту. Це спосіб зрозуміти настрій книги, її ритм, теми, інтонацію — і вирішити, на що звернути особливу увагу під час глибшого читання.
Так само сталося і з книгою «Неймовірна Тернопільщина. Маловідомі історії рідного краю», яку я отримав у подарунок від автора — краєзнавця, журналіста і редактора Віктора Уніята. І перше враження виявилося настільки сильним, що його складно залишити при собі.
Книга як візуальний і тактильний досвід
Почати варто з дизайну. Майже квадратний, наближений до альбомного формат книги — це вже підказка, що перед нами видання, де текст і зображення існують на рівних правах. Високоякісний папір, тверда обкладинка, продумана верстка і вдало підібрані шрифти (роботи Тараса Савчука) створюють відчуття солідного, професійного видання.
Це той випадок, коли книга вже на дотик і вигляд «налаштовує» читача на уважне сприйняття.
Зміст як мозаїка регіону
«Неймовірна Тернопільщина…» — це збірка авторських статей, що виходили друком у газеті «Свобода» упродовж 2017–2020 років. Тексти структуровані у п’ять тематичних розділів, і кожен із них відкриває окремий зріз життя краю.
Тут є все: історія і культура, географія і традиції, духовність і економіка, спортивні досягнення та маловідомі сторінки біографій видатних земляків. В одній книзі співіснують християнські святі й язичницькі боги, легенди про відьом і привидів — і це не виглядає суперечливо. Навпаки, текст тримає цілісну інтонацію й читається легко, майже на одному подиху.
Це важливий показник авторської майстерності: вміння поєднати різні пласти тематики в єдину живу оповідь про край.
За текстом — велика робота
За легкістю стилю стоїть те, що зазвичай залишається «поза кадром»: архівні дослідження, поїздки, зустрічі, десятки годин пошуку й уточнень. У таких книгах відчувається не лише знання, а й постійний рух — бажання відкривати й переосмислювати.
Очевидно, що для автора це не разова праця, а спосіб життя — краєзнавчий пошук як безперервний процес.
Для кого ця книга
Окремо варто сказати про практичну цінність видання. Воно може стати справжньою знахідкою для вчителів історії рідного краю — якщо не повноцінним підручником, то готовим джерелом матеріалів, які легко адаптувати для навчання й зацікавлення учнів.
Післясмак першого читання
Перші враження від книги — це завжди лише початок розмови. Попереду уважне читання, повернення до окремих сторінок, перечитування фрагментів, які «чіпляють» найбільше.
І чим довше тримаєш цю книгу поруч, тим сильніше відчуття, що вона не просто про Тернопільщину — вона про спосіб бачити свій край уважніше, глибше, багатогранніше.
І якщо перше знайомство вже викликає такий інтерес, то справжнє читання ще попереду.
І воно точно не буде останнім.
Джерела: Тарас Комарницький, Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
