Пекарка з Києва пече у Тернополі крафтовий хліб
Хліботерапія Людмили Романюк.
Переїхавши до Тернополя через повномасштабну війну, Людмила Романюк з Києва знайшла спосіб відволіктися від складнощів війни — випікання крафтового хліба. Її заняття перетворилося на щось більше, ніж просто хобі. Жінка працює шеф-пекаркою у кав’ярні та ділиться секретами випічки в соцмережах. Про це розповідає Суспільне Тернопіль.
Секрети закваски
Людмила розповідає, що основа будь-якого доброго хліба — це закваска:
“Закваска в нас жива, пшенична, стовідсоткової вологості. Потрібно її годувати кожного дня, як маленьку дитину. Якщо закваска сильна, буде гарний хліб. В цих пропорціях закваска буде бродити чотири години і з неї вже можна буде випікати хліб. Пропорції — один до одного: закваска, вода і борошно”.
Процес випікання вимагає точності та уваги. Під час замішування важливо створити так зване “глютенове вікно”.
“Руками дуже складно вимісити тісто до самого глютенового вікна. Руки дають велику кількість тепла. Бажано, щоб тісто мало температуру до 25 градусів. Я роблю до 23, оскільки потім його буду складати. Тепло рук буде давати температуру”.
Випікання та “мелодія хліба”
Коли тісто готове, Людмила виконує етап ламінування:
“Більш розробляємо саме тісто для стабілізації м’якуша, для того, щоб він був з гарними порами”. Після цього формує буханці, робить розрізи та ставить у духовку.
Хліб випікається при температурі 260–300 градусів, перші 20 хвилин — з парою. Завершальний штрих — це “мелодія хліба”, як називає Людмила хрускіт скоринки після випікання.
“Таку шкуринку дає довга холодна ферментація. В нас вона іде майже 16 годин, заміс тримаємо у холодильнику. Коли витягаємо хліб із духовки, він починає хрустіти”.
Крафтовий хліб, який спекла Людмила Романюк. Фото: Суспільне Тернопіль
Людмила Романюк: хліб як терапія
Людмила почала випікати хліб під час війни, спершу для рідних і друзів. З часом її захоплення стало способом відновлення.
“Випікання було як хобі, порятунок, щоб відволіктися від війни. І все це переросло у велику любов до хліба. Відпочиваю, коли печу. Це як медитація для мене”.
Жінка зазначає, що кожна буханка унікальна, а сам процес випікання — це постійний розвиток:
“Вважаю, що випікання хліба — це ціла наука, яка постійно вдосконалюється”.
Читайте також: Як на Тернопільщині отримати грант для розвитку бізнесу.
