Тернопільська обласна військова адміністрація організувала престур «Крафт, що тримає Україну: Тернопільщина, яка працює на Перемогу». Його мета — показати, як громади нашої області попри війну розвивають локальну економіку, підтримують крафтові виробництва та створюють нові можливості для людей.

Це робочі місця, залучення молоді, збереження традицій і водночас — зміцнення тилу, який тримає державу. Серед підприємств, які сьогодні відвідали журналісти, — сільськогосподарський кооператив «Бджолиний край» у Підгаєцькій громаді.

Голова кооперативу «Бджолиний край» Ігор Буцик займається бджільництвом понад десять років. Каже, що любов до цієї справи перейняв від батька, який теж тримав пасіку.

«За фахом я музикант, маю дві вищі музичні освіти, працював у Підгайцях. Та коли вперше відкрив вулик і відчув аромат меду – зрозумів, що це моє покликання», – пригадує пасічник.

Нині бджолярі Тернопільщини планують створити «Бджолиний центр». Ідея полягає не лише в зборі меду, а й у його переробці та експорті. Це дозволить кооперативу працювати напряму з іноземними ринками, а не продавати продукцію перекупникам.

Сам Ігор Буцик окрім пасіки виконує обов’язки старости двох сіл у Підгаєцькій громаді. Він зізнається: лише на бджільництві утримувати сім’ю складно, проте виготовлення й продаж меду та супутньої продукції дає відчутний додатковий заробіток.

Сьогодні до кооперативу «Бджолиний край» входять 15 сімейних пасік із загальною кількістю близько 6000 бджолосімей. Тут працює 15 людей, які займаються обслуговуванням вуликів, відкачуванням меду та виготовленням крафтових продуктів: медових пастил, кремів, квіткового пилку, воскових свічок, прополісу, настоянок та сумішей з медом і горіхами. Також кооператив займається виведенням племінних маток та виробництвом пінополіуретанових вуликів для продажу в Україні.

Саме на базі цього об’єднання планують створити «Бджолиний центр» – із сучасним обладнанням для переробки та фасування меду, яке дозволить виходити на ринок ЄС.

«Зараз наш мед здебільшого скуповують перекупники. Вони мають обладнання, переробляють продукцію й відправляють у Європу. Відповідно, гуртова ціна нижча. Ми ж хочемо переробляти мед самостійно, експортувати його напряму та заробляти більше», – пояснює Ігор Буцик.

Щоб продукт відповідав стандартам ЄС, його потрібно очистити від домішок, відстояти при температурі 38–45°, видалити пінку, перевірити у лабораторії, а потім гомогенізувати й фасувати у бочки чи відра. Усе це потребує дорогого обладнання, тож кооператив зараз шукає міжнародні гранти й домовляється з місцевою владою про земельну ділянку для майбутнього центру.

Важкий сезон і ціни на мед

Щороку кооператив збирає 30–40 тонн меду. Однак сезон-2025 виявився невдалим. Пасічники прогнозують, що загальний урожай складе лише близько 10 тонн. Причини – холодна весна та пізні заморозки, через які частина бджолосімей загинула.

Через це ціна на мед може зрости майже вдвічі. Якщо нині літр коштує 200–250 грн, то вже восени ціна може сягнути 400–500 грн.

Окрім меду, місцеві пасічники виробляють і воскові вироби. Наталія Потурай, яка має власну сімейну пасіку, виготовляє віск та вощину різних кольорів для свічок. Частину продукції продає за кордон, зокрема в США, а виручені кошти спрямовує на закупівлю дронів для українських захисників. Вона також прогнозує подорожчання воскових виробів через несприятливий рік для бджільництва.

Загроза від хімікатів

Ще одна проблема, з якою щороку стикаються бджолярі, – обробка полів хімікатами. Від цього бджоли масово гинуть.

«З великими агрохолдингами ми вже маємо домовленості – вони попереджають про обробку. А от малі фермери цього не роблять, і тоді ми втрачаємо бджіл», – розповідає Ігор Буцик.

Створення «Бджолиного центру» має стати кроком до того, щоб пасічники спільно долали ці труднощі й виходили на новий рівень розвитку.

Джерело: ZAXID.NET, ТОВА