Ольгу Шахін особливо представляти не треба, її й так усі знають у Тернополі. Відома волонтерка, громадська діячка, телеведуча і просто неймовірна жінка, яка своєю енергією й добротою запалює серця інших. Попри велику зайнятість, журналістам CITY LIFE таки вдалося з нею поспілкуватися.

– Пані Олю, хотіли зустрітися з Вами невипадково, адже був приємний привід. Нещодавно Вас нагородили орденом «Гордість нації» та Почесною грамотою. Історію Вашої діяльності вписали в Книгу пошани “Гордість нації”. Ці нагороди отримують ті меценати, благодійники та громадські діячі, які своєю працею покращують і розвивають українське суспільство кожного дня і творять історію України. Що для Вас означає ця нагорода?

– Це велика честь для мене. Я дуже люблю людей і радію, тому що моя діяльність приносить користь суспільству. Ця нагорода — підтвердження того, що я рухаюся в потрібному напрямку. Вона мотивуватиме мене розвиватись і ставати кращою.

– Окрім благодійного фонду «Ольги Шахін», ви – Голова тернопільського осередку ГО «Асоціації жінок України «Дія». Розкажіть про діяльність організації.

– «Дія» є чи не в кожному місті нашої країни. Вона об’єднала всіх жінок з активною життєвою позицією. У тернопільській дії понад 50 учасниць. Усі вони різного віку, кожна має свій рід діяльності, але їх єднають однакові цінності. Ми привертаємо увагу суспільства до болючих проблем, які потрібно вирішити. Власним прикладом показуємо, що кожен може змінити світ на краще. Радіємо, коли до нас долучаються благодійники. Своєю працею ми показуємо, що в України — жіноче обличчя. Наші дієвочки — самодостатні, успішні жінки, які ніколи не залишаються осторонь, коли комусь поруч погано, хтось страждає й потрібна допомога. Наше кредо: «Мрійте. Вірте. Дійте».

– Ви ведуча успішного телепроєкту «Небайдужі». Весь цей час увага глядачів прикута до героїв програми. Як вам вдалося знайти стільки людей із такою непростою долею? Чи всім вдається допомогти?

– Першочерговий задум «Небайдужих — згуртувати людей, щоби допомогти тим, хто цього потребує.  Через призму кожної історії ми розповідаємо про проблему, яка існує в місті і будь-хто може долучитися до її вирішення. Не завжди на це потрібні великі кошти, а й звичайні слова підтримки, елементарна допомога тим, хто залишився віч-на-віч зі своєю бідою.

Герої моєї програми, це люди в яких особливі історіі, ті, хто пережили складні життєві обставини, але найголовніше не втратили віру, сподіваються на хороше та потребують нашої підтримки.

До речі, ми продовжуємо знімати третій сезон «Небайдужих». Він особливий. Цього разу ми знайомимо глядачів із людьми, які не здаються, які ідуть вперед до своїх цілей та мрій, незважаючи ні на нащо. На прикладі учасників програми хочу показати, що не важливо в якому ти становищі, варто вірити та сподіватись.

– «Ангели війни» — назва вашого нового телепроєкту, про що він?

– На цей задум мене наштовхнула одна з героїнь програми «Небайдужі» Мирослава Питак. Вона — мама загиблого воїна. Її мрія — зберегти пам’ять про сина. Ми втіли ідею Мирослави в проекті «Ангели війни». Розшукали батьків та дружин, яких спіткало таке ж горе. У програмі вони розповідають про своїх дітей та чоловіків. Проєкт — непростий, хвилюючий, але дуже потрібний. Ми маємо пам’ятати про своїх героїв, які полягли, щоб у нас було мирне небо над головою. 

– Ваше кредо, як волонтера?

– «Ми не можемо допомогти кожному, але хтось завжди може допомогти комусь , головне зробити перший крок і не бути байдужими!»