16 липня Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт  “Про основні засади житлової політики”. Цей документ покликаний закласти фундамент для масштабного оновлення житлової сфери в країні.

Про це повідомила очільниця партії “Слуга Народу”, народна депутатка Олена Шуляк.

За її словами, актуальність ухвалення цього законопроєкту саме зараз – виконання одного з багатьох індикаторів програми Ukraine Facility, яка надає Україні 50 млрд євро до 2027 року. Виконання “житлового індикатору” – остаточне ухвалення цього законопроєкту до 4 кварталу цього року принесе Україні 300 млн євро.

Очільниця партії “Слуга Народу” зазначила, що цей документ був поданий до парламенту ще в січні й має на меті запустити масштабну реформу, яка покликана вирішити житлові проблеми сотень тисяч українців, котрі десятиліттями чекають на житло.

“Понад 600 тис. українців десятиліттями стоять у квартирних чергах і це дані тільки на 2015 рік. А війна ще суттєвіше поглибила цю проблему, оскільки в нас колосальна кількість ВПО, які також потребують поліпшення житлових умов”, – зазначила Олена Шуляк.

Очільниця “Слуги Народу” також наголосила, що одним із головних завдань нового закону є скасування застарілого Житлового кодексу 1983 року, який втратив свою ефективність. “Не тому, що він застарілий, не тому, що радянський, а тому що він дуже давно не ефективний і не вирішує жодних завдань”, – пояснила вона.

Щоб вдосконалити законопроєкт, за ініціативою Олени Шуляк було організовано серію публічних консультацій, у яких узяли участь понад тисяча людей – від громадян до представників громадських і міжнародних організацій. За підсумками було визначено ключові виклики: брак якісного й доступного житла, нестача житла для ВПО та ветеранів, нерегульований ринок оренди. Напрацьовані рекомендації були систематизовані та передані на розгляд уряду.

У партії “Слуга Народу” зазначили, що замість старої системи квартирних черг, які роками не рухаються, люди зможуть скористатися сучасними механізмами – фінансово-кредитними інструментами, оновленими житлово-будівельними кооперативами та державно-приватним партнерством. У майбутньому це втілюватиметься через операторів доступного житла.

“Це, що стосується отримання житла у власність. Для тих громадян, чиї доходи цього не дозволять, буде запроваджено два формати тимчасового житла – соціальна оренда та оренда з правом викупу. Обидва механізми вже багато років ефективно працюють у ЄС, і ми максимально адаптуємо їх під українські реалії так, щоб це дійсно працювало й максимально ефективно закривало потребу в житлі. Зокрема, буде і тимчасове службове житло”, – наголосила Олена Шуляк.

Очільниця “Слуги Народу” додала, що в межах реформи планується створення державного та муніципального фонду соціального житла, який забезпечить соціальну оренду. Сьогодні таких фондів в Україні не існує через масову приватизацію у 90-х роках.

“Це буде і нове житло, що споруджуватиметься за державний кошт, і державно-приватне партнерство, але головне, що ми зможемо в такий спосіб нарешті добудувати всі наші довгобуди – наслідок діяльності недобросовісних забудовників і не тільки. Законопроєкт щодо фонду соціального житла, де все це буде прописано, вже готується. Наступним, фінальним, буде законопроєкт про управління цим фондом”, – додала народна депутатка.

Втім, за словами очільниці “Слуги Народу”, під час обговорень звучали неправдиві твердження, що начебто “законопроєктом вкрали житло у військових”. Олена Шуляк спростувала цю дезінформацію та запевнила, що документ не скасовує права військових на житло і не містить норм про їхнє виселення після завершення служби. Вона пояснила, що житлові гарантії для військовослужбовців будуть окремо врегульовані у профільному законі – “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Більше того, стаття 12 нового законопроєкту дозволяє окремо регулювати правила користування службовим житлом для військових, поліцейських та інших категорій у спеціальних законах, а не в загальному порядку.

Раніше в партії “Слуга Народу” повідомляли, що завдяки реформі цифровізації доступ до високошвидкісного інтернету вперше отримали понад 3000 українських сіл.