Офіцер 105-ї бригади ТрО Олександр «Борода» розповів про ближні бої з ворогом
Лейтенант Олександр на псевдо «Борода» пройшов шлях від простого солдата до офіцера, пережив бої впритул із ворогом та переконаний, що сила українців — у здатності адаптуватися і підтримувати одне одного.
Лейтенант Олександр із позивним «Борода», який служить у 105 бригаді з Тернополя, став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Військовий розповів про свій бойовий шлях, найскладніші моменти служби та силу побратимства, яка допомагає вистояти навіть у найважчих ситуаціях. До війни Олександр працював у сфері реконструкції дахів та тривалий час їздив на заробітки за кордон. Напередодні вторгнення він планував повернутися до Чехії, однак після 24 лютого 2022 року ухвалив рішення залишитися в Україні та вступити до війська.
«Почалася війна, і я зробив свій вибір. До цих пір я вважаю, що вибір був правильним», — каже військовослужбовець.
Протистояння ворожій бронетехніці на передовій та загартування бойового духу
За роки служби Олександр пройшов шлях від рядового бійця до офіцера. Спочатку служив у піхотному підрозділі, був гранатометником, а згодом отримав офіцерське звання. Один із найяскравіших бойових епізодів трапився під час навчання молодого побратима. За словами лейтенанта, тоді ситуація раптово змінилася після появи ворожого танка.
«Говорили, говорили, і тут на нас танк виїжджає. Прийняли ми бій, стрілялися. Дуже було सब так близько. Але після того він переборов свій страх. Він побачив, що з ним є досвідчені побратими», — пригадує військовий. Олександр зазначає, що сучасна війна суттєво змінилася порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Значно більшу роль почали відігравати технології та безпілотні системи, що змушує військових постійно адаптовуватися до нових умов.
Тимчасова розлука з рідним домом як найважче випробування для офіцера
Попри постійну небезпеку на фронті, найважчим випробуванням для себе лейтенант називає тривалу розлуку з близькими. Вдома на нього чекають дружина, син, донька, мама та сестра. Саме підтримка родини додає сил продовжувати службу.
«Вони дуже пишаються мною. Завжди мені про це говорять. І це дає мені тої наснаги для того, щоб продовжувати службу», — говорить Олександр. Військовий також наголошує на особливій цінності побратимства, яке народжується в бойових умовах і залишається на все життя. Сьогодні лейтенант «Борода» продовжує службу у складі 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. А його найбільша мрія, як і в мільйонів українців, залишається незмінною — перемога України та повернення до мирного життя поруч із родиною.
