Один загинув, другий вижив: історія братів Джерджів з Тернопільщини у ЗСУ
Історія братів-близнюків Степана та Ярослава Джерджів з села Возилів на Тернопільщині є яскравим прикладом самовідданості та братерської відданості в контексті захисту України. Їхній спільний шлях у лавах Збройних Сил України, трагічна загибель Степана та подальша доля Ярослава розкривають глибину жертовності українських захисників та їхніх родин.
Спільний шлях братів у захисті України
Степан та Ярослав Джерджі приєдналися до ЗСУ в серпні 2023 року, ставши частиною 141-ї окремої піхотної бригади. Брати пройшли військову підготовку в Чехії та Великобританії, постійно підтримуючи один одного. Ярослав згадує:
“У мене позивний “Брат”, а в Степана був “Близнюк”.
Фото: Ярослав Джердж.
Трагічний день на донецькому напрямку
24 червня 2024 року стало фатальним днем для братів Джерджів. Під час бойового завдання на донецькому напрямку Степан загинув внаслідок атаки дрона, а Ярослав отримав поранення осколками в руку. Ярослав, незважаючи на власне поранення, брав участь в евакуації тіла брата. Він згадує цей момент з болем:
“В цей момент мені наче хтось ніж в серце встромив. Брат був старший між нами, командиром нашого відділення”.
Ярослав Джердж, брат Степана Джерджа. Фото: Суспільне Тернопіль.
Пам’ять про героя в родині та громаді
Мати братів, Ганна Джердж, облаштувала вдома пам’ятний куток Степану, зберігаючи його форму та інші речі. Вона розповідає про синів:
“Де б вони не йшли, то завжди разом. Ніколи такого не було, щоб один від одного відділився.”
Сім’я щодня відвідує могилу Степана, яка стала місцем живої пам’яті про загиблого героя. На його портреті встановлено військовий жетон, а в могилу покладено оберіг від побратимів.
Могила Степана Джерджа у селі Возилів. Фото: Суспільне Тернопіль.
Родина Джерджів ініціювала петицію про присвоєння Степану звання Героя України посмертно.
