Також Олексiй Резнiков розповiв про втрати особового складу, готовностi українцiв до тривалої вiйни та новi поставки зброї.

“Щодо втрат особового складу ЗСУ У мене є данi, але я не можу їх оприлюднити, щоб не дарувати ворогу деталi. Можу сказати, що вони суттєво вiдрiзняються вiд величезних втрат ворога. Найбiльший пiк наших втрат був у травнi”.

Щодо готовностi України та українцiв до тривалої вiйни.

“Це питання до кожного українця. Чи кожен з нас готовий до довгих-довгих рокiв. Треба визнати, що це марафон, i щоб тобi вистачило пробiгти останнi 195 метрiв, ти маєш розтягнути свої ресурси енергiї на 42 км. Україна має зрозумiти, що вiйна не завершена. I навiть деокупованi зараз Київщина, Чернiгiвщина, Сумщина, кожне мiсто України, яке страждає вiд ракетних обстрiлiв – ми живемо в станi серйозної вiйни. I хто вступив в партiю “тих, якi завершили вiйну”, не правi абсолютно”.

Щодо реальностi завершення вiйни в цьому роцi.

“Закiнчення вiйни реальне, якщо нашi партнери будуть продовжувати нам допомагати, не сумнiваючись, що вони допомагають переможцю. Коли союзники повiрили, що перемога України – абсолютно реалiстичний план, вони захотiли стати спiвучасниками цiєї перемоги. Тому зараз важливо, щоб ми синхронiзували нашi плани на контрнаступ з допомогою союзникiв не тiльки зброєю, а й продовженням ще бiльш серйозних санкцiй”.

Щодо постачання Українi далекобiйної зброї.

“Коли ми говорили про високоточну зброю, ми дiйсно говорили, що, аби зберегти життя українських солдатiв, вона має бути рiзної дальностi ураження. Всi цi запити ми давно направили, триває розмова. Але точно, повiрте менi, не на парламентському рiвнi. Це вирiшується в iнших мiсцях. Ми давно все, що треба, попросили. Але нашi партнери оцiнюють ситуацiю – i повторюю: вони теж нас чують…”.

Щодо постачання лiтакiв та танкiв.

Я переконаний, що лiтаки дадуть. Це якраз йде step by step. Я весь час мрiяв i спiлкувався з партнерами, адже постачання i сучасної артилерiї i далекобiйних MLRS та HIMARS озвучувалось як неможливе. Є двi речi, за якi я ще борюся, – це сучаснi танки й лiтаки. Поки що ми не пробили цей момент. Але я переконаний, нам i це вдасться. Питання якi лiтаки. F-16 не готовi до роботи на наших аеродромах. Є iншi лiтаки сучасного стандарту. Наприклад, Gripen шведського виробництва.

Щодо наказу президента вiдвоювати Пiвденнi регiони.

Ми домовилися з паном Залужним, що я не вчу його воювати. I президент, до речi, не вчить воювати. Президент ставить полiтичнi завдання, а вiйськовi фахово готують ту чи iншу кампанiю. Є конкретний наказ президента генеральному штабу готувати плани про деокупацiю всiєї України. А далi вже, з точки зору прiоритезацiї планiв – вiйськовi, виходячи з можливостей, повиннi запропонувати його. Ми дiйдемо до мiжнародно визнаних кордонiв станом на 1991 рiк. Крапка. Питання в черговостi кампанiй, ресурсу та постачання зброї вiд союзникiв для того чи iншого просування.

Щодо ударiв по Часовому Яру i по Вiнницi та роботу українського ППО.

“Давайте будемо реалiстами. Якби наша ППО не працювала, то, повiрте менi, жаху i страхiття було б кратно бiльше. Коли я кажу “кратно бiльше”, я маю на увазi, що 50% ракет, якi летять в нашi мiста, збиваються нашою ППО. Говорити, що можна закрити небо стовiдсотково, я б не брався. Але покращити системи протиповiтряної i протиракетної оборони ми зобов’язанi. ”

Щодо постачання iноземної зброї.

“От уявiть собi на секундочку, що в листопадi минулого року шанс отримати Stinger був нульовим. Менi персонально пiд час вiзиту до Вашингтону говорили. А вже в сiчнi ми отримали першi сто “Стiнгерiв” вiд наших друзiв з Литви за згодою Сполучених Штатiв. Сьогоднi ми маємо вже 155-й калiбр артилерiї, ми з вами маємо HIMARS, ми маємо вже MLRS та рiзнi бронемашини. Українськi вiйськовi точно використовують захiдну зброю i мають отримати до американських ракетних систем HIMARS бiльш далекобiйнi ракети, здатнi вражати цiлi в радiусi 300 км”.