«Незакрита справа»: в Україні створюють документальний фільм про реабілітацію жертв радянських репресій

В Україні працюють над створенням документального фільму «Незакрита справа», присвяченого реабілітації жертв комуністичних репресій. Автори стрічки прагнуть розповісти історії людей, яких радянська влада переслідувала за громадянську позицію, національну ідентичність та боротьбу за свободу України.

Проєкт порушує питання відновлення історичної справедливості, збереження національної пам’яті та протидії російській пропаганді. Наразі команда шукає фінансування для виробництва фільму, пише “Новий день”.

Радянські репресії: більше, ніж сторінка історії

Репресії радянської влади не обмежувалися 1930-ми роками й не стосувалися лише українців. Переслідування, ув’язнення, депортації, конфіскація майна та примусова асиміляція зачепили представників різних народів і тривали впродовж усього періоду радянського панування.

Навіть після відбуття покарання чи повернення із заслання люди часто не могли повноцінно повернутися до звичного життя. На них могли поширюватися обмеження, а їхнє минуле ставало приводом для подальшої дискримінації.

Автори фільму прагнуть показати, що репресії були не випадковими проявами радянської системи, а одним із засобів утримання України та інших народів під контролем Москви. Розстріли представників інтелігенції, депортації родин, вилучення майна, переслідування інакодумців супроводжувалися спробами переписати історію та оголосити противників режиму «ворогами народу».

Команда проєкту також проводить паралелі між радянськими практиками та діями Росії на тимчасово окупованих територіях України.

Реабілітація жертв репресій триває

В Україні робота з реабілітації жертв комуністичних репресій розгорнулася на початку 1990-х років. Важливу роль у цьому процесі відіграє Національна комісія з реабілітації, яка працює з 2019 року після оновлення відповідного законодавства.

За наведеними авторами проєкту даними, комісія вже реабілітувала понад 2 тисячі людей, близько 800 із них — упродовж 2025 року. Водночас кількість справ, які ще очікують на розгляд, залишається невизначеною. За різними оцінками, йдеться про десятки тисяч випадків.

До роботи залучені історики, правники та громадські діячі, які працюють на громадських засадах.

Однак реабілітація — це не лише юридична процедура. Вона дає змогу відновити добре ім’я людей, яких радянська влада десятиліттями представляла злочинцями, та повернути їхні історії в національну пам’ять.

Будівля на Липській, 16: місце, що зберігає пам’ять про репресії

Одним із символічних місць, пов’язаних із радянським терором, є будівля на вулиці Липській, 16, у Києві. У різні періоди тут розміщувалися радянські органи державної безпеки та гестапо.

За наведеними у матеріалі даними, 19 травня 1938 року київський НКВС розстріляв 563 людини. Цей епізод ілюструє масштаб масових убивств, які відбувалися під час Великого терору.

Нині в будівлі працює Український інститут національної пам’яті, а також відбуваються засідання Національної комісії з реабілітації. Для авторів проєкту це символічне поєднання: місце, пов’язане з репресивною системою, стало простором для відновлення історичної справедливості.

Про що розповість фільм «Незакрита справа»

Автори планують розповісти історії політв’язнів, людей, які потрапили під репресії ще в дитячому віці, представників різних національностей, істориків і правозахисників.

У центрі уваги будуть не лише долі окремих людей, а й питання, які досі потребують відповідей: як відбувалася реабілітація в різні десятиліття, чому деяким борцям за незалежність України відмовляли в реабілітації, як вирішувати питання компенсації за конфісковане майно та як подібні процеси відбуваються в інших пострадянських країнах.

Переглянути тизер документального фільму можна за посиланням на YouTube.

Хто працює над проєктом

Продюсером стрічки є Володимир Ханас. Разом із ним над проєктом працюють дослідник Ігор Войцехівський та історик Федір Полянський.

Команда також висловлює вдячність Ориславі Хомик, Роману Гунді та Оксані Стебельській за підтримку.

Про роботу над фільмом учасники проєкту розповіли у відеозверненні на YouTube.

Наразі команда перебуває на етапі пошуку фінансування для виробництва стрічки. Мета авторів — привернути увагу до історій людей, чиї справи залишаються нерозглянутими, і сприяти відновленню їхніх добрих імен.

На думку творців фільму, збереження пам’яті про жертв репресій має значення не лише для їхніх родин, а й для всього українського суспільства. Адже знання власної історії допомагає протистояти пропаганді та не дозволяє знову перетворити жертв на «ворогів», а злочини — на замовчувані сторінки минулого.