В обласнiй бiблiотецi для молодi тернополяни в режимi онлайн проходили нацiональний тест з медiаграмотностi. Про це розповiла Суспiльному менеджерка проєкту з медiаграмотностi “Фiльтр” Ольга Кравченко.

За її словами, мета заходу — перевiрити, чи вмiють учасники вiдрiзняти фейкову iнформацiю вiд правдивої.

Ольга Кравченко, менеджерка проєкту з медіаграмотності “Фільтр”. Суспільне Тернопіль

“За день пройти нацiональний тест з медiаграмостностi можна було чотири рази: вранцi о 10 годинi, о 13:00, були слоти о 17 та о 21 годинi. Тобто, було чотири промiжки часу, пiд час яких люди проходили нацiональний тест з медiаграмотностi”.

Тест тривав 45 хвилин. За цей час потрiбно було вiдповiсти на 34 запитання. Вони були роздiленi на п’ять блокiв.

“Починалося з легших запитань, якi далi ускладнювалися. Родзинкою цьогорiчного тесту було те, що ми додали питання про штучний iнтелект. Ця тема на сьогоднi надзвичайно актуальна не лише в Українi, а й у свiтi”, — сказала Ольга Кравченко.

До заходу долучився тернополянин Давид Барба. Вiн пройшов тест за 15 хвилин.

Давид Барба, учасник тесту.

“Менi сподобались запитання, тому що вони є актуальними. Бажав би, щоб кожна людина пройшла цей тест, аби оцiнити свої навички i вмiння в такiй темi, як медiаграмотнiсть. Я можу вiдрiзнити фейкову iнформацiю вiд правдивої, але це вмiння ще треба розвивати”.

За словами менеджера медiаосвiтнiх програм “Академiї української преси” Максима Запорожченка, згiдно з дослiдженнями 2022 року органiзацiї “Детектор медiа”, рiвень медiаграмотностi пов’язаний з рiвнем освiти.

“Наприклад, в опитаних iз загальною середньою освiтою частка осiб iз низьким та нижчим за середнiй рiвнем медiаграмотностi становить 61%. А серед тих, хто має повну або неповну вищу освiту, — лише 30 вiдсоткiв з низьким рiвнем медiаграмотностi. Я б не був категоричним нi щодо вiку, нi щодо рiвня освiти. Тому що в умовах iнформацiйної вiйни стати жертвою дезiнформацiї може кожен з нас”.

Анна Янко навчається на кафедрi журналiстики. Онлайн тест проходила вперше.

“Менi є ще до чого йти, деякi питання знала, вони не були важкими. Оскiльки я проходила певнi курси з фактчекiнгу, тому для мене це не було складно. Вважаю, що кожен громадянин України має бути медiаграмотним. У нас вiйна в країнi, ми повиннi розрiзняти фейки вiд правдивих суджень”.

Максим Запорожченко говорить, в Українi з 2018 року основним джерелом iнформацiї стали соцмережi. Вiн розповiв, на що варто звертати увагу, аби не натрапити на фейкову iнформацiю.

“Перше — джерело iнформування, наступне — емоцiї. Третє — це факти судження, четверте — експерти, п’яте — вiзуальний супровiд, шосте — кому вигiдна iнформацiя, або наслiдки, якi вона може викликати”.

Учасники заходу.

Уперше онлайн тест з медiаграмотностi запустили у 2022 роцi. До нього доєдналось понад 17 тисяч учасникiв, повiдомила менеджерка нацiонального проєкту з медiаграмотностi “Фiльтр”.