На вокзалі Нью-Йорка хор заспівав славнозвісний “Щедрик”
Український “Щедрик” – на вокзалі Нью-Йорка. Київський дитячий хор просто на центральному вокзалі міста виконав найвідомішу у світі різдвяну пісню, навіть не знімаючи верхнього одягу.
Про це розповіли в ефірі ТСН.
Зазначається, що імпровізована репетиція одразу зібрала глядачів, які почали знімати незапланований концерт на телефони.
4 грудня хор “Щедрик” виступатиме в одному із найвідоміших концертних залів світу “Карнегі холі”. Саме там 100 років тому відбулася прем’єра щедрівки у Північній Америці.
Варто зазначити, що композиція Миколи Дмитровича Леонтовича “Щедрик” є найвідомішою серед різдвяних пісень для українців і західного світу. Вона породила незліченну кількість каверів і стала різдвяною класикою в США.
Написав Леонтович свою композицію такою, якою ми її знаємо, не за один раз, а працював над “Щедриком” практично все своє життя. Під час написання чотирьох нотної мелодії він черпав натхнення в українських народних піснях і мелодіях, які чув у дитинстві на Поділлі, де виріс.
Першу її редакцію композитор створив у 1901-1902 роках, другу — у 1906-1908 роках, третю — у 1914-му, четверту — в 1916-му, і, нарешті, п’яту — 1919 року. Щоразу він намагався вдосконалити свою мелодію, адже жодна з них йому не подобалася, проте найбільш вдалою він вважав четверту версію, тому вирішив залишити її на суд публіки.
Так напередодні святкування Нового року у 1916-му “Щедрик” вперше була виконана хором Київського музично-драматичного інституту імені М.В. Лисенка, де працював Леонтович. Композиція мала колосальний успіх і буквально прославила свого автора, який однаково не вважав її ідеальною.
Світова слава прийшла до цієї композиції завдяки диригентові хору “Українська республіканська капела” Олександру Кошицеві і 80 його учасникам. Саме вони привезли композицію за океан. Вперше в США почули “Щедрик” 5 жовтня 1921 року на концерті в Карнегі-Голі в Нью-Йорку. Є легенда, що цього вечора там був присутній Петро Вільговський (теж українського походження, хоч і народився в США), який був так вражений мелодією, що вирішив написати свою версію слів англійською мовою. Але, можливо, він почув її вже у записі.
Пісня нагадувала Вільговському передзвін дзвіночків, тому саме про них він і написав свої вірші. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі Заходу під назвою Carol of the Bells.
