На Тернопільщині фахівці Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України завершили дослідження крипт під Свято-Миколаївським собором у Кременці. Роботи тривали з початку серпня на замовлення Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Про це Суспільному повідомив директор заповідника Василь Ільчишин.

За словами Василя Ільчишина, поховання під храмом існували ще з часів, коли собор був костелом:

“За давньою європейською традицією під католицьким храмом ховали не лише священнослужителів, а й меценатів, еліту, які відвідували цей храм”.

Директор пояснив, що вхід до крипти колись був усередині, але його замурували під час ремонту. Потрапити дослідникам вдалося лише через вентиляцію з подвір’я.

У криптах знайшли розграбовані поховання та сліди мародерства:

“На одній купі лежали кістки, витрушені з домовин, на іншій – одяг”, – сказав Ільчишин.

Він додав, що факти вандалізму зафіксували в поліції, але встановити час цих подій складно.

Під час обстежень з’ясувалося, що поховання грабували неодноразово.

“Перше вторгнення відбулося ще у XIX столітті, коли сюди прийшла Російська православна церква… Вдруге крипти зазнали нищення під час приходу й утвердження у місті радянської влади. Про це свідчить напис на стіні – ’16 квітня 1944 року'”, – зазначив директор заповідника.

Також відомо, що у 1991 році під час ремонту парафіяни натрапили на рештки. Тоді поховання визнали католицькими, а справу не вважали кримінальною.

Антропологиня Інституту археології НАН України Юлія Ушкова повідомила, що виявлені рештки належать великій кількості людей:

“По цілих черепах – це 78 індивідів на цьому рівні пограбованих поховань. А загалом на усіх рівнях їх може бути понад тисячу”.

Серед дорослих більше чоловіків, ніж жінок. Є численні дитячі поховання, включно з немовлятами. На п’яти черепах виявили травми від шабель та сокир, три з них загоєні.

“У моїй практиці – чисті кістки без м’яких тканин, на відміну від того, що ми знаходимо тут. Відчуваю себе трохи судмедекспертом”, – сказала дослідниця.

Вона також зазначила, що мешканці Кременця 200-300 років тому мали проблеми зі станом зубів, що могло бути наслідком харчування або якості води. Ознак масових епідемій не виявлено.

Частину решток відправлять на лабораторні дослідження до Києва, після чого їх повернуть у крипти.

“Унизу є ще недоторкані поховання, які можуть сягати кінця XVI – початку XVII століття. У майбутньому, коли це все впорядкуємо, тут можна створити унікальний музей”, – пояснив Василь Ільчишин.

Також у похованнях знайдено автентичний одяг XVII-XVIII століття, який планують реставрувати.

“Єдине, коли тут мародерили, то одяг на останках рвали, тому він потребує детальної реставрації. Але після цього ми матимемо унікальні експонати”, – додав директор заповідника.