Відомий гуморист та шоумен Володимир Ковцун поділився спогадами про дитячі роки в рідному селі Гнилички, що у Підволочиському районі. Владзьо у притаманній йому манері розповів на своїй офіційній сторінці: зростав хоч і в жорстких умовах, але на екологічно чистих харчах та свіжому повітрі. Зі слів відомого краянина, сучасним дітям таке щастя “не світить”.

Зараз майже всі їдять «здорову» їжу. А хто не має можливості їсти «здорову», то їсть «нездорову». Але і ті, і ті скупляються в одному магазині.

Купив мандарини, а воно ніби воском помащене. З’їв 5 – обкидало, з’їв 6 – обкидало і срачка. Я малим їв мандарини зі шкірками і на мене сварилися не того, шо забагато з’їв, а того, що не лишив шкірок в бутель до самогонки.

Колись назбирав яблук, поплював, витер до штанки – продезінфіковане і екологічно чисте. Зараз купив, мий не мий, а то шо воно 50 разів кроплене – не вимиєш. Колись впав хліб на землю в порохи – підніс, подув і їсиш – на зубах скрегоче. А зараз впав на кухні – то відразу в мусор, бо мікроби.

Зараз діти після всього миють руки: після автобуса – помий, в туалет сходив – помий, погладив пса – помий! Я колись мив руки тільки коли падав в коров’яче гімно…і то – висохло і само облетіло. Ніхто колись не мив руки – того і руки великі, а не малюсінькі позмивані.

Зараз всі по 2 рази в день купаються. Я купався перед першим вересня і перед паскою і не з’їли мене мікроби. Кожен день міняти труси? То придумали ті, шо шиють труси – інших пояснень нема! Колись були – літні і зимові труси…поносив літо, вивернув – носиш зимою. А шкарпетки! Та я колись так довго ходив в одних шкарпетках, шо вони перетворювалися на правий і лівий. Там поміняти їх було неможливо – тиснули в ноги.

Колись курили екологічно чисті сигарети. Тютюн ріс на полях. А зараз об’їжджаю 2 рази в рік всю Україну – нема на полях тютюну. А сигарет як насрано в магазинах. Стоїть тютюнова фабрика – нічого не завозять, а вивозять сигарети фурами. Ото треба вміти зліпити з гімна сигарету.

Щоб їсти здорову їжу треба виїхати із задимленого міста і поїхати жити в село, в гори, в ліс…а там їсти з-під своєї корови сир, сметану, молоко, зі свого городу – барабольки, огірки, помідори…зі свого садку – яблука, грушки, порички…з-під своїх курей – яйця… зі своїх кролів, нутрій, овечок – м‘ясо…зі своєї пасіки – мед… І тільки тоді то можна називати здоровою їжею.

Тоді можна і прожити до 100. Але ми вибираємо – або 100, або купуємо «здорову їжу».

Фото: Владзьо. Вар‘яти-шоу. Офіційна сторінка