Мистецтво гармонії: розмова із пластичним хірургом Дмитром Слоссером

Мали нагоду поспілкуватися із провідним фахівцем в естетичній та реконструктивній пластичній хірургії Дмитром Слоссером. Про його роботу у теперішніх реаліях, зокрема, у лікарні Святої Параскеви, і тенденції у цій сфері – дізнавайтесь у матеріалі.

Дмитро Слоссер практикує понад 30 років, на його рахунку понад 10 тисяч вдалих естетичних та реконструктивних операцій. Лікар закінчив Львівський медичний університет та опановував професію у провідних світових клініках в Ізраїлі, Швейцарії, Італії, Великій Британії. З 2013 мешкає у Києві, щомісяця приїздить до рідного Львова консультувати та оперувати пацієнтів у Медичному центрі Святої Параскеви. Лікар-віртуоз відомий в Україні та за кордоном завдяки інноваційним методикам і майстерності. Є автором малотравматичних технік у ринопластиці та реконструктивній хірургії. Участь Дмитра в телешоу «Поверніть мені красу», «Я соромлюся свого тіла» та інших додала ще більшої популярності та визнання. Попри здобутки і професійний статус, лікар простий у спілкуванні та охоче ділиться досвідом з молодими колегами.

Формула успіху у пластичній хірургії

Пластична хірургія не лише про зміну зовнішності. З її допомогою відновлюють тіло після травм і хвороб, повертають упевненість та якість життя. Водночас, за твердженням Дмитра Слоссера, важливо відрізняти реальну потребу від нав’язаного уявлення про «ідеальний» вигляд:

«Я відмовляю в операції, якщо бачу психологічну неготовність, відсутність прямих показів або можливість вирішити питання косметологічно. Консультація не може тривати 15 хвилин, пацієнти потребують психологічної підтримки, якісної розмови», — посміхнувшись, додає, — «У нашій професії недостатньо бути лише хорошим хірургом, ще потрібно бути психологом і митцем. У дитинстві мені подобалося творити: малював, різьбив по дереву. Пластичний хірург без творчої іскри не буде успішним. За моїми спостереженнями, формула успіху у професії — це 50 % психологія, тобто вміння чути, розуміти, правильно комунікувати; 10–15% творчий потенціал та художнє бачення; решта — мануальні навички, які здобуваєш і відточуєш на практиці».

Лікар розповідає про емоції, пов’язані з роботою:

«Найбільше люблю момент, коли знімаєш пов’язку. Це як розпаковка подарунку: розрізаєш ножицями й бачиш результат праці. A ще обожнюю, коли пацієнти повертаються щасливими та розповідають, як змінилося їхнє життя: взяли шлюб, народили дітей, здобули впевненість. Ми ж лікуємо не хвороби (наші пацієнти фізично здорові), повертаємо внутрішню впевненість».

(Не)випадкові рішення та спадкоємність у медицині

Три десятиліття практики не зменшили запал та активність Дмитра Слоссера. Крім роботи в операційній, лікар навчає інших, впливає на галузь. Був одним із ініціаторів врегулювання правової діяльності на ринку естетичних послуг та запровадження клінічних протоколів.

Чому опинився у цій сфері, пояснює так:

«У нашій родині не було медиків — я перший. Мені подобалися науки про природу, захоплювався світом океанів, задивлювався експедиціями Жака-Іва Кусто. Вчителька із біології всіляко підтримувала моє зацікавлення. Хотів вступати на гідробіологію. У 16 років, коли закінчуєш школу, прийняти зважене рішення складно. Вдячний мамі, яка порадила розглянути професію лікаря».

Власних дітей чоловік також підтримує у виборах, по-батьківськи направляючи. Старший син починав у медицині, але згодом зрозумів, що це не його, змінив напрям. Та все ж продовження династії передбачається. «Донька має залізні нерви та хист до медицини», — посміхається Дмитро.

Про «взаємність» між лікарем та пацієнтом

За словами Дмитра Володимировича, він, як хірург, теж обирає свого пацієнта. Процес вимагає довіри й «взаємності» з обох боків. Пластична операція — це партнерство, у якому лікар має право сказати «ні». Якщо зв’язку немає, краще не починати — успішного результату не буде.

«Я, наприклад, віддаю перевагу органічній красі й естетиці “природний плюс”. У мене є своя “паства” — пацієнти, з якими співпадають цінності, які приходять не за штучними “інстаграмними” носами чи надмірними імплантами».

Важливо мати творче чуття, бачити образ в цілому, як художник. Надто радикальні зміни можуть не пасувати до загальної картини. Тобто бездоганно зроблені ніс чи груди не завжди гармонійно вписуються в тіло людини. Дмитро завжди візуалізує майбутній результат і підходить до справи комплексно, аби пацієнти почувалися собою у новому тілі. За спостереженнями лікаря, українці надзвичайно вибагливі щодо результатів операції. Відповідно, наші хірурги стрімко зростають професійно: краще розуміють психологію пацієнтів, розвивають художній хист. Також відсутність жорсткого обмеження шаблонними протоколами дає простір для творчого розвитку та індивідуального підходу.

Лікар охоче ділиться здобутим досвідом з іншими. У «Параскеві» працює пліч-о-пліч із пластичним хірургом Петром Бабієм, якого активно підтримував на початках, показував тонкощі під час операційних втручань. «Мені пощастило здобувати досвід за кордоном, де до мене ставилися відкрито. Я так само передаю знання молодим лікарям. Немає секретів: все показую, даю можливість навчитися. В нашій медицині досі іноді зберігається радянський підхід, коли старші спеціалісти бачать у молодих конкурентів і замовчують нюанси. Я це повністю відкинув. Молоді хірурги, які працюють зі мною, отримують максимум інформації та розвиваються набагато швидше», — розповідає Дмитро.

Зв’язок зі Львовом і синергія з «Параскевою»

З 2023 року, коли відкрилася багатопрофільна лікарня Святої Параскеви на Смаль-Стоцького, 13, Дмитро Слоссер щомісяця приїздить до Львова, щоб консультувати та оперувати пацієнтів.

«Нарешті у Львові з’явилася лікарня, яка відповідає найвищим вимогам і працює за європейськими протоколами. Для мене принципово мати повну довіру до сервісу та команди — правильного анестезіолога, асистентів, медсестер. У нас є синергія. Коли впевнений у клініці, то можеш гарантувати безпеку та високу якість для пацієнта», — ділиться лікар.

Надійна команда, ергономічний і затишний простір, надчисті операційні, устатковані шведською системою очистки повітря, що значно зменшує ризик хірургічних інфекцій, потужний відділ репроцесингу і, звісно, репутація закладу, який 16 років формує людиноцентричну медицину і прозорі відносини між пацієнтом та медиками, спонукають обирати «Параскеву» як роботодавця і як заклад, якому можна довірити своє здоров’я.

Дмитро виріс у Львові і радіє можливості побути з містом у відносній тиші.

«Поїздки у Львів — віддушина для мене. Тут інший ритм, інша безпекова ситуація в порівнянні з Києвом.  Це момент перезавантаження. Навіть коли приїжджаю працювати, а не відпочивати, можливість пройтися старими вулицями, випити кави в ресторані, змінити обстановку — дає мені внутрішній заряд та нові сили».

Війна як поштовх для реконструктивної хірургії

Війна дала потужний поштовх для реконструктивної хірургії. Українські лікарі здобувають унікальний досвід, у багатьох нюансах випереджаючи західних колег. У Києві, на базі клініки, де працює Дмитро, виконують безкоштовні операції для військових. Стало в нагоді навчання в Ізраїлі, яке хірург здобув на початку кар’єри. Хоча зауважує, що характер травм змінився. Дуже багато мінно-вибухових травм голови, обличчя та черепа. Це все вимагає часу.

«Ми не можемо оперувати відразу: спочатку рана має загоїтися, пацієнт проходить період реабілітації, і лише потім ми починаємо відновлювальні операції», — наостанок ділиться лікар і тепло прощається. Попереду робоча рутина — консультації, операції та нові історії перевтілення, що допоможуть відновити гармонію з собою.

Фотографії Наталі Хасаншін