“Міст, що луснув” – керівник СБУ Василь Малюк уперше детально розповів про те, як його команда двічі підривала Кримський міст
СБУ двічі підривала Кримський міст (на фото — наслідки першої спроби в жовтні 2022-го), пояснюючи, що цей об'єкт був збудований незаконно і використовується РФ для воєнних цілей (Фото:AFP via EastNews)
Вибухiвка у плiвцi, незвичайнi дрони та розгублена ФСБ, — NV реконструював двi надсекретнi спецоперацiї СБУ, спрямованi на улюблену «iграшку» Путiна.
«Цi кадри бачили лише обранi», — каже голова СБУ Василь Малюк, демонструючи на екранi свого телефону вiдео, датоване 17 липня 2023 року.
На ньому група спiвробiтникiв спецслужби переглядає на монiторi комп’ютера зображення з камери морського дрона. Апарат старанно лавiрує на хвилях, ковзаючи в напрямку масивної конструкцiї, в якiй можна впiзнати одну iз секцiй так званого Кримського мосту, побудованого росiянами через Керченську протоку пiсля окупацiї пiвострова. На задньому фонi чути голос самого Малюка, який звертається до оператора дрона: «Тихiше, тихiше». Хвилi перехльостують через корпус безпiлотного корабля, що невблаганно зближується з опорою мосту. Мить — i зображення з камери тьмянiє, а присутнi навколо монiтора люди радiсно пiдхоплюються.
Ховаючи телефон, Малюк пояснює, що на вiдео зафiксовано другу атаку на мiст, унаслiдок якої обвалилася частина прольоту його автомобiльної частини. «Це було непередаване вiдчуття. Багато мiсяцiв розробки й успiх — словами важко таке описати», — каже про свої емоцiї шеф СБУ.
Операцiю з повторного пiдриву Кримського мосту в СБУ, за iнiцiативи особового складу, назвали символiчно — Морський малюк. До слова, так само називається й нове поколiння надводних дронiв, якi використовує СБУ.
СБУ, за словами її очільника Василя Малюка, виношувала ідею підриву мосту з весни 2022-го / Фото: прес-служба СБУ
За вiсiм мiсяцiв до цiєї спецоперацiї команда Малюка вперше нацiлилася на мiст, який є ключовим сегментом росiйських вiйськових постачань до Криму i на окупований пiвдень України.
Удар № 1 стався похмурим ранком 8 жовтня 2022 року. У той момент мостом iшов численний потiк автомобiлiв. У цьому трафiку о 5:40 камера росiйської системи вiдеостеження зафiксувала навантажену фуру, яка на великiй швидкостi рухалася в бiк Криму. За мить довгомiр вибухнув, пошкодивши два прольоти i пiдпаливши залiзничний потяг iз цистернами, наповненими пальним, який рухався паралельно. Вiд удару загинули, за даними росiйської сторони, п’ять осiб, включно з водiєм фури, а рух мостом повнiстю зупинили.
За тим вибухом стежили не тiльки окупанти — була ще одна камера, вiдео з якої в режимi реального часу дивився у своєму кабiнетi в Києвi Малюк. Де вона мiстилася, шеф СБУ не розкриває, але запевняє, що спостерiгав вибух у всiх деталях.
Перша операцiя на Кримському мосту розлютила росiйського диктатора Володимира Путiна, для якого ця переправа стала символом власної успiшностi. Пiсля пiдриву, який стався наступного пiсля 70‑рiччя господаря Кремля дня, росiяни провели потужну ракетну атаку на Київ i взялися методично обстрiлювати енергетичну iнфраструктуру України. Крiм того, у РФ створили спецкомiсiю з розслiдування обставин вибуху, до якої увiйшли представники МНС, Мiнтранспорту, ФСБ, МВС i Росгвардiї. Згодом росiйський суд вiдправив у СIЗО вiсьмох пiдозрюваних, проте наразi провину жодного з них не доведено. Московське «слiдство», за оцiнками СБУ, продемонструвало крайню ступiнь непрофесiйностi, адже оголосило в розшук керiвника ГУР Кирила Буданова, який не мав стосунку до операцiї.
Повторний же удар по мосту справив на Кремль гнiтюче враження, змiцнивши Москву в розумiннi того, що Україна здатна зруйнувати цю незаконно побудовану масштабну конструкцiю. Хоча росiйська сторона неодноразово декларувала невразливiсть мосту для будь-яких видiв зброї i створила навколо нього спецiальну систему охорони.
«Керченський мiст став вигаданим граалем для Кремля. Тому його руйнування не тiльки порушило логiстику, а й показало, що путiнський режим такий самий крихкий i нестiйкий, як i конструкцiї мосту, — вважає Олександр Коваленко, вiйськово-полiтичний експерт групи Iнфоспротив. — У цiй спецоперацiї були вiйськовi та полiтичнi цiлi, i всi вони неймовiрно успiшнi».
Перший вибух
«Розробкою та реалiзацiєю спецоперацiї з мостом займався я особисто та двоє моїх довiрених спiвробiтникiв», — пояснює Василь Малюк.
СБУ, за його словами, виношувала iдею пiдриву Кримського мосту ще з весни 2022 року. Розглядали рiзнi варiанти. Думали переправити вибухiвку в товарних вагонах. Але росiяни заборонили провезення залiзничною частиною мосту будь-яких вантажiв, крiм вiйськових. Зрештою зупинилися на варiантi з фурою, навантаженою бочками з олiєю, в яких i ховалася б вибухiвка.
Такий вигляд мала схована у плівці вибухівка — ексклюзивне фото від СБУ / Фото: прес-служба СБУ
Але сумнiви в ефективностi залишалися. «Було важливо, щоб закамуфльована вибухiвка могла проїхати з пункту А в пункт В. При цьому обов’язково перетнути Керченський мiст», — пояснює Малюк. Варiант iз бочками такої «непомiтностi» не гарантував.
I тодi шеф СБУ вигадав варiант iз вибухiвкою, обережно обмотаною целофановою плiвкою. Такий вантаж — великi рулони — виглядав абсолютно цивiльним i не повинен був викликати пiдозр.
СБУ розрахувала товщину шару плiвки, достатню, щоб приховати вiд митних сканерiв накачанi сумiшшю гексогену металевi цилiндри-сердечники.
«Рулонами» забили цiлий контейнер — їхня сумарна вага у тротиловому еквiвалентi вiдповiдала 21 т, або 42 росiйським «гiперзвуковим» ракетам Кинджал.
Проходження вантажу з України до мiсця вибуху на мосту було дуже непростим. Але деталi цього ризикованого маршруту Василь Малюк не розголошує, посилаючись на те, що й досi необхiдно обов’язково дотримуватись вимог конспiрацiї.
Однак шеф СБУ пiдкреслює, що це був тернистий шлях. I українська спецслужба провела по ньому вантаж без залучення iноземних партнерiв. Використовувалися виключно можливостi СБУ. Що ще раз пiдкреслює високий рiвень спецоперацiї, зазначає Малюк.
СБУ довелося врахувати ще один важливий момент: на постах бiля Кримського мосту стоять спецiальнi РЕБ, завдання яких — збивати GPS-координати на вибухових пристроях, налаштованих на певну точку. Команда, зiбрана Малюком, створила технiчно складну систему, завдяки якiй рано-вранцi 8 жовтня 2022‑го вантаж”плiвки” все‑таки злетiв у повiтря приблизно на серединi мосту.
«Ми сiм кiл пекла пройшли, використали в темну стiльки людей! Росiяни «закрили”22 людини — ув’язнили. Iнкримiнують їм усiм спiвучасть у терористичному актi. Хоча насправдi вони займалися звичною для себе буденною справою. Це були звичайнi росiйськi контрабандисти», — з усмiшкою розповiдає Малюк.
У Кремлi в цьому питаннi довго не розбиралися. Уже через шiсть днiв пiсля атаки в СIЗО опинилися п’ятеро громадян РФ, пiдозрюваних у спiвучастi. Згодом їхня кiлькiсть зросла.
Росiйська опозицiйна журналiстка Олена Романова, яка мешкає в Нiмеччинi i працює у виданнi Новая газета. Європа, писала про одного з них — логiста iз Санкт-Петербурга Олега Антипова. Через нього пройшла одна з транспортних угод iз перевезення 21 т «полiетиленової плiвки».
Антипов сам прийшов у ФСБ пiсля вибуху мосту, розповiв, що знає, — його вiдпустили, а потiм затримали i вiдправили в iзолятор. Нари в СIЗО пiтерський логiст грiє досi, ставши живим прикладом поширеної серед росiйських спецслужб практики — у складних випадках шукати найлегший варiант «розслiдування». «Силовикам у РФ потрiбно показувати свою ефективнiсть. Тому вони хапають першого-лiпшого пiдозрюваного i навiшують на нього всi грiхи свiту», — каже Романова.
Другий вибух
Пiсля «першої проби пера» в СБУ одразу взялися за розробку нового удару по мосту.
Велику роль у реалiзацiї цiєї iдеї вiдiграв керiвник одного з управлiнь вiйськової контррозвiдки — офiцер на псевдо Хантер, який доклав руку до створення морських дронiв.
Українськi спецслужбiсти створили начиненi вибухiвкою дистанцiйно керованi плавзасоби-камiкадзе, зробленi з унiкального матерiалу, непомiтного для ворожих РЛС, конструкцiя яких передбачала три види управлiння i самознищення в разi необхiдностi.
Зовнішній вигляд розроблених СБУ морських дронів, якими було атаковано Кримський міст / Фото: прес-служба СБУ
Уперше в обставинах реального бою плавучi безпiлотники iнженери i фахiвцi СБУ випробували на кораблях росiйського Чорноморського флоту, коли восени минулого року атакували в Севастопольськiй бухтi ракетнi фрегати Адмiрал Макаров i Адмiрал Ессен. Останнiй пiсля цiєї спецоперацiї довгий час стояв у доцi на ремонтi.
Зрозумiвши, що дрони не здатнi потопити великi судна, кiлькiсть вибухiвки на них довели до 850 кг гексогену. Також модернiзували систему управлiння безпiлотниками, отримавши якiсно новий зразок надводного «месника».
Малюк залучив до спiвпрацi командувача ВМС Олексiя Неїжпапу, який надав значну допомогу в реалiзацiї усього проєкту. Об’єднана команда флоту i спецслужби почала готувати морську операцiю з пiдриву Кримського мосту.
Дрони продовжили вдосконалювати, навiть встановили на корпусi два реактивнi вогнемети пiдвищеної дальностi Шмель-М. Були й iншi ноу-хау, деталi яких в СБУ поки що не розкривають. Модифiкованi дрони були готовi до виконання надскладних завдань.
У серединi липня СБУ i ВМС нарештi випустили дрони у вiдкрите море, направивши їх на цiль. «Двi ночi ми не спали — буквально щохвилини стежили за дронами. Ми перебували на такому драйвi, що доводилося трохи заспокоювати хлопцiв, аби вони не гнали безпiлотники», — згадує Малюк.
Врештi безпiлотники вдарили по опорi мосту, зкинувши з неї, якщо судити з оприлюднених пiзнiше фото, цiлий пролiт його автомобiльної частини.
«Коли стався вибух, ми дуже голосно кричали, тому що напруга всерединi була величезною, — зiзнається Малюк. — Скажу чесно: я молився, щоб усе вийшло. I коли дрон вибухнув, вiд радостi „вибухнули“ й ми».
Законна мета
Голова СБУ, описуючи NV деталi атак на Кримський мiст, кiлька разiв наголосив: цi операцiї готували виключно силами України, i жоднi iноземнi спецслужби до них не причетнi.
Так само Малюк уточнив, що Кримський мiст — це законна мета для України. Наприклад, Женевськi конвенцiї, що регламентують певнi правила ведення воєн, не мiстять заборони атакувати такi об’єкти. А Кодекс Лiбера — Iнструкцiя з управлiння дiючою армiєю США — визначив законною метою «перешкоджання шляхам i каналам руху, пересування або зв’язку».
Своєю чергою Валерiй Кондратюк, колишнiй очiльник ГУР та екскерiвник Служби зовнiшньої розвiдки, коментуючи дiї колег iз СБУ, запевняє: операцiї з мостом було проведено так, щоб завдати максимальних збиткiв Кремлю i зберегти хорошi стосунки iз захiдними партнерами.
«Це дуже тонка робота для спецслужби — бути ефективними i досягати успiху в операцiях, балансуючи мiж страхами iноземцiв перед ядерною вiйною, — вважає Кондратюк. — У цiй формулi укладенi напружена праця i титанiчна самовiддача українцiв».
Цей матерiал вперше надрукований в журналi NV № 3 за серпень 2023 року.
