У літературному просторі України Валентина Семеняк давно зарекомендувала себе як авторка, здатна до глибокого осмислення буденності та історії. Її нова збірка короткої прози «Базяник» підтверджує цей статус. Книга поєднує особисті спогади, філософські роздуми та тонку словесну майстерність, демонструючи, що життя — це безперервний ланцюг подій і значень. Пише Свобода.

Інтелектуальна подорож через есеїстику

До збірки увійшло 56 творів, які авторка називає есеями. Есей як жанр балансує між художністю й публіцистикою, що дозволяє розкрити не тільки події, але й їхні підтексти. Семеняк пропонує читачам поринути у власний досвід, наповнений реальними історіями та глибокими рефлексіями.

Зокрема, у творі «Вимикаючи зовнішнє світло, не забудьте увімкнути внутрішнє» авторка підкреслює відповідальність кожного за стан довкілля і моральний занепад людства. Вона пише:

«Свідомо не пишу: «людей». Бо в слові «люди», всередині його, криється інше слово: «Юди».

Ці слова викликають роздуми про суспільну відповідальність і моральні цінності.

Семеняк вміло використовує метафори та символи, щоб заглибити читача у контекст. Наприклад, «вервиця» у її текстах стає не лише релігійним атрибутом, але й символом духовного захисту:

«Камінь не міг мене вдарити, бо в моїх руках були духовні щит і меч — затиснена пальцями вервичка та книжка про неї».

Поєднання минулого та сучасності

Книга Семеняк акцентує на тому, що події минулого нерозривно пов’язані із сучасністю. Твори, такі як «Купальська ніч з далекого дитинства», передають атмосферу минулого, яка зберігає свою актуальність. У цьому полягає одна з головних ідей збірки: старі поняття змінюються, але їхня сутність залишається важливою для розуміння майбутнього.

Це помітно й у ліричних описах природи. Уривок із твору, де «мажорні ягоди вишні загадково визирають з-поміж оберемка щойно зрізаних квітів», передає відчуття єдності людини і світу навколо неї. Слово Семеняк настільки живе, що кожен рядок наче розкриває аромат літа й минулих епох.

Мова і стиль: від інтимності до масштабності

Особливо вражає мова авторки. Її тексти сповнені ніжності, камерності, але водночас торкаються глобальних тем. Сповідальна інтонація дозволяє читачу відчути себе частиною діалогу. Водночас філософські роздуми, як-от у творі «Лише один крок», додають текстам глибини та значущості.

Унікальність збірки — у її здатності поєднувати прості побутові спостереження з великими ідеями. Навіть слова онучки письменниці, яка вигадала слово «базяник», стають приводом для відкриття нового способу сприйняття:

«Будь ласка — довго і нудно, а от «базяник»!».