Вже кілька тижнів у Тернополі функціонує нова система оплати проїзду у громадському транспорті. Є перші, як негативні, так і позитивні відгуки. 

Варто зауважити, що більшість проблем, пов’язаних з роботою елктронного квитка, можна назвати «проблемами росту». З впровадженням чогось нового ніколи не було все «гладко». Стара мудрість каже: не робить помилок той, хто взагалі нічого не робить. Згадаймо хоча б, як запроваджувалася система швидкісного залізничного сполучення, коли перші «Інтерсіті» корейського виробництва ламалися мало не щодня. Проте сьогодні такі випадки поодинокі, а люди звикли до швидкості й комфорту. Тож ми зібрали найбільш поширені критичні зауваження та спробували знайти відповіді в офіційних джерелах, а також подивилися на досвід розвинених країн.

Нищили валідатори, а у пасажирів проблеми

Найбільше нарікань було на погану роботу валідаторів. Часто «масла у вогонь» підливали самі перевізники, яким нововведення не зовсім сподобалося, оскільки забирає з їхніх рук готівку, тому окремі валідатори були знищені. Разом з тим, проблеми, справді, існують, і їх намагаються вирішити, зокрема, поступово виправляється програмне забезпечення, а також встановлюються додаткові апарати. Проте, навіть у випадку несправності приладу є чітка інструкція, відповідно до затверджених рішенням виконавчого комітету від 21.09.2017 року № 686 «Правил користування міським пасажирським транспортом у місті Тернополі». У випадку, якщо водій маршрутки видає підроблений квиток або Ви зафіксували інші випадки саботажу електронної системи оплати за проїзд, прохання відразу звертатися на телефон управління транспорту, комунікацій та зв’язку за тел. 52-15-14 або на телефон гарячої лінії міської ради: 15-80.

За кордоном валідатори працюють із середини 90-х

Майже у всіх містах Європи є свої картки городянина. Зокрема у німецькому Дрездені, власники «паспорта дрезденця» мають право на купівлю проїзного е-квитка, який пропонує більш вигідні тарифи не лише на транспорт, але й при відвідинах музеїв. Право на отримання «паспорта дрезденця» має у першу чергу той, хто зареєстрований у місті. Крім того, місцеві жителі мають окремі пільги, наприклад студенти, що навчаються у певному ВУЗі. Такі продукти, як правило, прив’язані до місцевості де знаходиться ВУЗ. Єдине, що справді відрізняє Україну від Європи так це те, що там, дійсно, немає такої великої кількості категорій пасажирів, які мають право на пільги. Тому і виникла потреба створення персоніфікованих карт, які забезпечують реалізацію прав пільгових категорій. Між тим, міська рада і тут йде назустріч людям. Зокрема, учасники бойових дій мають право на проїзд у транспорті при пред’явленні посвідчення встановленого законом зразка.

Додаткова економія із запровадження «картки тернополянина»

Існують побоювання, що впровадження «Картки тернополянина» не дало жодної користі. Мовляв, немає реального обліку пасажирів. Проте вже перші тижні показують позитивну динаміку. Зокрема, реальна кількість пасажирів пільгових категорій виявилась приблизно на 20% меншою. Це можливість економії коштів для міського бюджету, наприклад, для розвитку комунального транспорту, закупівлі нових тролейбусів. Крім того, планувалося, що у місті буде запроваджено трирівнений тариф, коли найбільшу вигоду отримають саме власники персоніфікованих карт. Поки що запроваджено дворівневий тариф, коли власники «Карток тернополянина» та електронних проїзних оплачують однаково за найнижчим тарифом. Проте з часом найвигідніші тарифи будуть таки для власників персоніфікованих карт.

Тож, попри певні труднощі, транспортна реформа у місті триває. Допомагають змінюватися і конструктивні зауваження самих пасажирів. Тому є достатньо підстав вважати, що за порівняно короткий час нам спільно все ж вдасться зробити громадський транспорт сучаснішим, зручнішим та комфортнішим. А нинішні негаразди будемо згадувати з посмішкою.