Іван Крисак: від капостей у Ангелівці до руйнування області
Заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Іван Крисак у черговий раз «нагнув» жителів області. Поки голова ОДА був у відпустці, він видав ліцензію фірмі, котра займається встановленням котелень на торфі (Документ можна прочитати ТУТ). Своїм підписом Іван Крисак чітко продемонстрував громадськості, що йому «до одного місця» її ставлення до торф’яних котелень. Іван Богданович наплював на усі протести тернополян та виграні противниками котелень суди, пише Реально.
Що ж до байдужості Крисака до долі жителів Тернопільщини, то це – типова поведінка чиновника. Варто лише згадати, які махінації проводив він із мешканцями села Ангелівка Тернопільського району або працюючи начальником Головного управління Держкомзему у Тернопільській області. Нагадаємо, Іван Крисак очолив Держкомзем за часів прем’єрства Юлії Тимошенко. Але влітку 2010-го тодішній голова ОДА, зважаючи на численні скарги, звільнив його з роботи.
Так, частенько Крисак використовував фразу “Якщо не даси “на лапу”, то будеш три роки земельний акт робити”. І хто не давав чи не мав на хабар, той справді оббивав пороги чиновницьких кабінетів роками.
Що ж до Ангелівки, то там перший заступник голови ТОДА чи не усю сільську інфраструктуру зруйнував. Крисаку і його родичам вдалося взяти під контроль землі і майно громади та місцевої звіроферми, яка колись гриміла на всю Україну. Так,практично вся соціальна інфраструктура села опинилася у руках контрольованого родиною Крисаків Відкритого акціонерного товариства. Для прикладу, щоб мати у селі медпункт, громаді доводилося “кланятися” новітньому панові і просити його ласки. Крисак та “сім’я” “прихватизували” навіть клуб. Ми вже не кажемо про те, що це “панство” жодним чином не збиралося платити державі за землю, на якій перебувають привласнені з порушенням закону приміщення, або за оренду ставка в центрі села, який Крисак перетворив у смердючу багнюку.
Як бачимо, перший заступник голови ОДА – безпринципний корупціонер. Тож не дивуйтеся, якщо невдовзі людина, котра довела ціле село «до ручки» та легалізувала торф’яні котельні, за щедрий хабар дозволить зливати токсичні відходи у Стрипу, Серет чи Дністер.
