Історія навідника САУ «Богдана»: як колишній слюсар став легендою артилерійського підрозділу

Старший навідник самохідної гармати «Богдана» Василь Ярославович заслужив повагу побратимів професіоналізмом, витримкою та вмінням знаходити правильні рішення у найскладніших ситуаціях. У 50-й окремій артилерійській бригаді оприлюднили історію про старшого навідника гармати 1-го самохідного артилерійського дивізіону з позивним «Тихий», якого в підрозділі цінують не лише за філігранну влучність, а й за надійність та вміння знаходити вихід із найскладніших ситуацій під час виконання завдань.

Від слюсаря до артилериста змінився фах українця, який обрав шлях захисту батьківщини. Василь Ярославович родом із одного із сіл Мостиського району Львівської області. До початку військової служби працював слюсарем і дбав про те, щоб у домівках людей було тепло в зимовий період. У липні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження базового навчання за спеціальністю навідника він потрапив до артилерійських підрозділів, а з початком формування 50-ї окремої артилерійської бригади продовжив службу вже у її складі. Сьогодні його головне завдання — швидке та точне наведення гармати для ефективного ураження ворожих цілей та техніки.

Побратими довіряють беззастережно і знають, що на «Тихого» завжди можна покластися. У розрахунку гармати військового характеризують як спокійну, врівноважену та небагатослівну людину. Саме завдяки відповідальності та професіоналізму він заслужив авторитет серед побратимів. Військовослужбовці кажуть, що «Тихий» однаково впевнено працює як за прицілом відомої української самохідної артилерійської установки «Богдана», так і зі стрілецькою зброєю. Але найбільше цінують його здатність швидко приймати правильні рішення та дбати про безпеку особового складу. У підрозділі переконані: за будь-яких обставин Василь Ярославович знайде вихід із ситуації та допоможе вивести людей у безпечне місце.

Мріє про повернення додому та мирне життя кожен боєць розрахунку. Після кожного бойового виходу артилеристи ретельно обслуговують свою «Богдану», адже від технічного стану гармати залежать успішне виконання бойових завдань і життя військових. На запитання про майбутнє «Тихий» відповідає просто:

— Щоб скоріше війна закінчилася і всі повернулися додому.

Попри службу та постійну зайнятість, він щодня підтримує зв’язок із рідними, які чекають на нього вдома. У бригаді наголошують, що саме на таких людях тримається українське військо — скромних, працьовитих і надійних. Людях, які без зайвих слів щодня наближають Перемогу України.