Артем Комісарчук з Тернополя, який втратив ногу на війні, планує відновитися на попередньому місці роботи, займається в тренажерному залі та волонтерить.

Чоловік розповів Суспільному, що разом з дружиною продовжує допомагати військовим на передовій. Для потреб ЗСУ передали понад мільйон гривень, які люди зібрали на його протезування та реабілітацію.

Минуло майже пів року, відколи Артем Комісарчук повернувся після протезування у Сполучених Штатах Америки. Щоб швидше повернутися до активного життя, почав тренуватися.

“Поспілкувавшись з великою кількістю реабілітологів, спеціалістів, дійшов висновку, що маю чітко себе контролювати, включити самодисципліну. Харчування — це основний етап.

Наступний — це постійні тренування, максимальне, наскільки можу, навантаження. Тобто, спортзал три рази на тиждень — це супер. Але, наприклад, зранку встав, маю позайматися. Якщо зранку не встиг, то ввечері маю позайматися. Самодисципліна.

За два з половиною місяці — мінус 11 кілограмів. Дивлюся на себе в дзеркало і пишаюся своїми результатами”, — сказав ветеран.

Артем Комісарчук брав участь в АТО, понад рік був у російському полоні. Коли почалася повномасштабна війна, добровольцем пішов на фронт. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення та втратив ногу.

Щоб чоловік знову почав ходити, його дружина Тетяна, яка волонтерила з перших днів повномасштабного вторгнення, організувала збір грошей на протезування за кордоном.

“Ми відкрили збір. Зібрали на той момент майже три мільйони гривень. Коли постало питання протезування і оплати за протез, нам сказали, що був величезний донат уряду. Уряд Сполучених Штатів чи то їхня міська влада профінансувала всіх хлопців, які були в черзі, в тому числі й нас, бо ми були першими в черзі. Зібрані кошти, з’ясувалося, вже були не потрібні”, — зазначила дружина Артема Комісарчука.

Протезування Артема організував благодійний фонд “FUTURE FOR UKRAINE”. Частину грошей, які люди зібрали на його протезування, вирішили використати для потреб ЗСУ, розповіла Тетяна Комісарчук:

“Тими грішми закривали майже всі збори. На ноутбуки, на ремонти автомобілів. Також ми закрили збір на 14-й полк, в якому зараз служать хлопці Артема. За двісті тисяч купили систему, яка долітає туди, куди хочемо, щоб щось прилітало. Передали на потреби ЗСУ понад мільйон гривень”.

“Цукорки були закриті так само. Це індивідуальна система РЕБ для піхотинців. Її видавали індивідуально кожному військовослужбовцю”, — зазначив Артем Комісарчук.

Решту грошей, які зібрали на протезування Артемові, використовують на його відновлення та подальшу реабілітацію, говорить Тетяна Комісарчук. Також попереду операції з відновлення пошкоджених осколком органів дихальної системи та обличчя.

Артем планує відновитися на попередньому місці роботи, веде активний спосіб життя та заохочує до цього інших ветеранів:

“Вони ламаються, бо не реалізовують себе. Я, наприклад, прийняв рішення, коли буду фізично і ментально готовий, починаю шукати роботу.

Мій побратим Микола Казюк сказав в одному інтерв’ю класну фразу: “Я не хочу, щоб війна була найяскравішим спогадом мого життя”. І ця фраза увійшла золотими літерами в моє життя. Не хочу, щоб казали на мене: “О, то ветеран пішов”. Хочу, щоб казали: “Це пішла успішна людина, яка досягла того й того. І, до речі, він ще й ветеран”. Отак хочу, щоб мене характеризували.

Хочу порадити хлопцям і сказати, що зараз всі можливі варіанти для вас відкриті. Зараз все для ветерана, лише проявіть ініціативу і бажання самим змінюватись”.