Існує щонайменше три причини, чому влада зобов’язана під час епідемії особливу увагу приділити інформаційній політиці.

• Врятувати людей

Першочергове завдання влади у ЗМІ — це правдиве, об’єктивне інформування громадян про ситуацію, а також надання необхідних інструкцій, котрі треба виконувати в тій чи іншій ситуації.

Під час різного роду криз — об’єктивної інформації стає менше. Соцмережі стали одним із джерел інформації. З однієї сторони вони дали нам “інформаційну свободу”. З іншої — стали засобом маніпуляції.

Коли у людей недостатньо інформації про події навколо, вони її додумують, або беруть з ненадійних джерел. Тому під час кризи влада повинна бути найбільш активним постачальником регулярної перевіреної інформації. Від ефективності влади у інформаційному просторі залежить наскільки швидко вдасться подолати кризу.

• Зупинити паніку

Друге важливе завдання — це зупинити паніку. Саме паніка породжена незнанням, перебільшенням, свідомим “впливом ззовні” є найбільш руйнівною під час кризи.

Люди схильні швидко забувати минуле. Проте, якщо згадаємо 2014 рік, то через проросійські ЗМІ, а також через соцмережі активно розганялися “страшні історії”. Мета була проста — посіяти в головах людей паніку. Переконати суспільство у нездатності України оборонятися.

Коли навколо панічні настрої, тоді держава, місто, селище втрачає керованість і, як правило, кількість жертв зростає в рази. Незалежно від того, про що йдеться: війну, епідемію чи стихійне лихо.

Такі негативні явища, як грабунки, мародерство, самогубства, часто є прямим наслідком паніки. Тому влада місцеве чи центральна повинна робити максимум, щоб зберігався спокій. Для цього треба інформувати людей.

• Захистити державу

Гарантувати інформаційну безпеку. Українцям варто пам’ятати, що наша країна перебуває у стані війни. Щодня під обстрілами гинуть українські військові. Але війна триває не лише в окопах.

Ворог витрачає колосальні ресурси для того, щоб захопити нашу увагу. Роблять це всіма можливими засобами. В тому числі через відверту брехню та неправду, розпалювання внутрішньої ворожнечі між українцями, провокування паніки.

За прикладами далеко ходити не треба. СБУ нещодавно виявило 79 “кібертерористів”, що займалися поширенням “фейків” про коронавірус в Україні в інтересах Росії. На початку березня США звинуватили Росію у поширенні неправдивої інформації про коронавірус та його загрози. Масштаб роботи “фабрики брехні” вражав. Неправдиві новини створювалися п’ятьма мовами і поширювалися через мережі, що включали десятки тисяч “ботів”.

Тож влада, як місцева так і центральна повинна в умовах кризи бути головним джерелом новин. Інакше ризикуємо втратити життя людей, які не матимуть чітких інструкцій, як захиститися від епідемії, скотитися до хаосу і паніки, які, зрештою, можуть знищити нашу державу.