Перейти до контенту
Історія
Яна Полухіна ·

Готичний Білокриницький замок – спадщина Тернопілля (Фото)

За 80 кілометрів від Тернополя, за 5 до Кременця, розташувалось біля річки Іква село Білокриниця. До найближчої залізничної станції – Рудні-Почаївської, – 25 км. Місцина розкинулась на обширній рівнині, що прилягає до водойми, на північ від Кременеця. Коли і ким Білокриниця заснована – невідомо. Але село дуже давнє. Його згадують 9 травня 1438 року у грамоті князя Свидригайла, що надавала магдебурзьке право Кременецю.

У першій половині XVI ст. Білокриниця входила до володінь Кременецького замку, як це видно з його опису, складеного у 1545 році королівським дяком Львом-Патчем-Тишковичем. Село Біла-Криниця вислужив Богдан Білокриницький у його милості старшого господаря (Короля Сігізмунда I), а у 1545 р. одну половину села тримав боярин князів Чорторинчьких, Ждань, а другу половину – жінка Білокриницького.

У другій половині XVI ст. господарями Білокриниці являються князі Збаражські. Коли і на основі чого дісталось село Білокриниця князям Збаражським  невідомо. Існує припущення, що із них князь Андрій Семенович перший зробив Білокриницю своєю резиденцією і побудував у селі великий замок.

Після смерті останнього з князів Збаразьких, князя Юрія, Білокриниця разом з іншими володіннями князів збаразьких, перейшла у спадок князям Вишнівецьким, а саме до князя Констянтина II Констянтиновича Вишнівецького, старости Кременецькому. І князі Вишнівецькі зробили Білокриницю своєю резиденцією. Так тут жили син Констянтина – князь Георгій, староста Кременецький і особливо князь Януш, останній представник роду Вишнівецьких. В 1725 році 25 квітня він видав свою дочку Уршулю заміж за князя Михайла-Казиміра Радзивіла-Рибенко, і у придане за неї дав Білокриницю, яка таким чином перейшла до роду князів Радзивілів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Який секрет міцності ховають у собі віадуки на Тернопільщині?

В князів Радзивілів село купили Чосновські. А від Чосновських за борги на публічних торгах купив Білокриницю у 1866 р. чиновник особих доручень при Київському генерал-губернаторі, таємний радник Олександр Феодосійович Воронін. Він помер 3 травня 1890 року і заповів усі Білокриницькі угіддя для того, аби у них створили сільськогосподарську ремеслову школу для простого народу. Окрім того, всі доходи від його володінь і наявний капітал у 80 000 рублів він заповідав на користь цієї школи, яка згідно волі завіщателя  розміститься у Білокриницькому замку. На 1890 рр. Білокриницькі володіння уже оцінювали у 250 тисяч рублів.

Уваги у селі заслуговує замок у готичному стилі. Заснування його відносять до початку XVI століття. Побудував замок князь Андрій або його син – князь Микола Збаразький. У 1605 році татари опустошили і розорили будівлю, але князь Юрій Збаразький реставрував її.

У 1806 році, коли власника не було на місці, замок пошкодився через пожежу, при цьому згоріли всі дорогоцінності, що збирали у замку віками. Чосновський, який купив Білокриницю у Радзивілів, реставрував праву частину замку, а решту не встиг – помер.

Лісотехнічний коледж, Білокриниця
Штучна водойма біля коледжу, 2011р.
Могила О. Вороніна

 

Фото джерела.

Джерело: «Подорожі Україною»

← Попередня 100 тисяч виділять у Заліщицькому районі аби запобігти… Наступна → В Управлінні патрульної поліції Тернополя розпочали третій набір…