Тернопіль і тернополяни продовжують готуватися до зими і не лише теперішньої, але й до майбутніх. При цьому заходи, які вживають містяни разом з містом, допоможуть навіть у ситуації повної непрогнозованості тарифної політики від Києва. 

Так у Тернополі триває процес впровадження міської «Програми енергоефективності, енергозбереження та термомодернізації житлового фонду Тернополя» на умовах співфінансування 70/30, відповідно до якої 30% вартості сплачують мешканці будинку, а 70% коштів – з міського бюджету. Днями очільник Тернополя побував у будинку на вул. Вишнівецького, 5, де за згодою мешканців цілого під’їзду, відбувся капітальний ремонт з утеплення фасаду на умовах співфінансування.

Економія енергоресурсів складатиме 50%

«Вартість утеплення фасаду та балконів даного будинку становила 1,400 млн грн, проте, відповідно до програми, якою скористалися мешканці цих 40 квартир, вони сплатили лише 400 тис грн, а 1 млн грн було виділено з міського бюджету. Також хочу зазначити, що у цій багатоповерхівці облаштовано тепловий лічильник у складі індивідуального теплового пункту (ІТП) згідно з програмою, реалізованої за фінансування Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Загалом, завдяки облаштуванню ІТП та утепленню фасаду, економія енергоресурсів для цього будинку становитиме близько 50%», – наголосив мер міста Сергій Надал.

Цього року капітальний ремонт з утеплення фасадів на умовах співфінансування у місті заплановано провести ще у чотирьох житлових будинках за адресами: вул. За Рудкою, 1 (ОСББ «Заруддя 1»); вул. Смакули, 1 (ОСББ «Смакули, 1»); вул. Юрчака, 2 (ОСББ «Юрчака 2») та вул. Оболоня, 11 (ОСББ «Оболоня 11»).

У 2017 році у місті утеплили 12 багатоповерхових будинків. Так що це очевидний доказ того, що громада довіряє владі і вони можуть спільно працювати на користь людей та міста.

Унікальна реформа термомодернізації та енергоефективності

Загалом же комплексна програма покращення енергоефективності Тернополя включає кілька головних напрямків:

По-перше, це вже згадані утеплення фасадів і заміна вікон. Тут для всього міста особливо важлива підтримка активних громадян, які готові взяти участь у програмі співфінансуванні, де частину фінансового тягаря бере на себе місто, а меншу частину сплачують самі мешканці будинків. Адже вкладені кошти, окуповуються часто за один опалювальний сезон. Крім того є і нематеріальна складова. Кожен з таких тернополян працює на благо громади. Фактично ці люди економлять спільні кошти, які місто змушене було б витрачати на неефективну систему опалення.

По-друге, це встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), що дозволяє скоротити споживання газу, поступово відмовитися від довгих магістральних теплопроводів (на яких найбільше втрачається тепла), забезпечити будинки постійною гарячою водою і гарантувати комфортну температуру у квартирах за будь-якої погоди. ІТП сам регулює температуру батареї в залежності від температури повітря надворі і від температури у кімнатах.

Як вже говорив міський голова, встановлення ІТП має додаткову перевагу. Тільки за наявності ІТП встановлення лічильника тепла дасть економію коштів мешканцям. Саме тому, у Тернополі обрали, можливо, повільнішу, але ефективнішу стратегію, коли теплолічильники встановлюють у складі ІТП. Це дає змогу економити, а не просто фіксувати стан витрат тепла і перекладати витрати за його сплату на плечі мешканців, як у випадку простого встановлення лічильників тепла у непідготовленому будинку.

По-третє, це перехід від чотирьохтрубної системи централізованого опалення до двотрубної. Відмінність полягає в тому, що за двотрубної системи, вода підігрівається безпосередньо поблизу будинку, на відміну від чотирьохтрубної, де вода грілася централізовано і постачалася до будинку по довгих магістралях, де були великі втрати.

По-четверте, впровадження системи віддаленого керування і моніторингу процесу теплопостачання (SCADA) у поєднанні з установкою ІТП дозволить запровадити систему спостереження за роботою теплових мереж з центрального диспетчерського пункту в режимі реального часу та із врахуванням погодних умов. В такий спосіб, можна буде визначити оплату за фактичне споживання в місцях загального користування, оперативно реагувати на надзвичайні ситуації, оптимізувати розподіл тепла та енерговитрати у загальноміському масштабі.

Таким чином, кожен з тернополян, що бере участь у програмі термомодернізації та підтримує цей курс міського виконкому, працює на спільне благо. Тернопіль стає енергоефективним та менш залежним від примх централізованої тарифної політики. Певною мірою, реалізовується унікальна реформа, бо роблять її силами лише місцевої громади. У більшості країн Європи такі програми реалізовували лише на загальнодержавному рівні.

Тарас Мельник