Свого часу справжньою сенсацією стало засудження голови Глибочецької сільської ради Борщівського району до п’яти років позбавлення волі за 10 тисяч гривень хабара. Йшлося не про умовне покарання, а реальне. П’ять років!

Згадаймо, чи кого-небудь з місцевих посадовців-корупціонерів засудили до тюрми навіть за сотні тисяч гривень заподіяних державі збитків. Такого не було! Як правило, винуватцям призначали штраф або ж, у гіршому випадку, умовне покарання. Виходить, що глибочецька головиха стала епіцентром грізної уваги правоохоронних органів і судової системи, а її справа мала б слугувати взірцевою у боротьбі з корупцією, пише газета “Свобода“.

Цікаво, що вирок Борщівського районного суду у грудні минулого року підтвердили в апеляційній інстанції. Уся надія у засудженої була на Верховний Суд.

Але спочатку про те, за що засудили жінку. Відповідно до вироку, її визнано винною «в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане із вимаганням, та вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище». Це – частина 3 статті 368 КК. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Суть правопорушення така:  до голови звернувся підприємець за дозволом встановити у селі кіоск для продажу їжі швидкого приготування. Після прийняття на пленарному засіданні рішення про надання дозволу на встановлення кіоску голова повідомила заявнику, що надасть йому рішення за умови, якщо він перерахує на її картковий рахунок 10 тисяч гривень. І вручила йому аркуш із записаним номером карткового рахунку. Підприємець заплатив гроші і надав їй у приміщенні сільської ради квитанцію про сплату. Того ж дня він отримав дозвіл, а головиха була викрита правоохоронними органами.

Почалося досудове слідство, а після того тривала судова епопея – вирок райсуду прозвучав через три роки після скоєння злочину.

Нещодавно справу переглянули у Верховному Суді. І, з огляду на те, як судді сформулювали свою позицію, дуже ймовірно, що засуджену виправдають. І цю місію виконає Тернопільський апеляційний суд, бо ухвалу скасовано, а справу скеровано в апеляційну інстанцію на новий розгляд.

Чому скасовано попереднє судове рішення? Колегія суддів вказала, що під час апеляційного перегляду кримінального провадження не враховано, що докази, досліджені у ході судового розгляду, місцевий суд належним чином не оцінив, не проаналізував їх у сукупності, не усунув протиріч і розбіжностей між даними, які вони містять, та не спростував доводів про їх недопустимість, а відтак, висновки суду апеляційної інстанції не можна вважати вмотивованими.

Якщо не вдаватися до суто юридичної термінології, претензії київських суддів полягають у тому, що немає у справі чіткості щодо призначення прокурора у кримінальному провадженні, щодо висновку експерта (засуджена вважає, що висновок з’явився ще до її затримання та обшуку, а цього твердження в апеляційній інстанції не спростували). Не є переконливою позиція апеляційної інстанції і стосовно нерозкриття перед стороною захисту  процесуальних документів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

Між тим, у рішенні Великої Палати Верховного Суду акцентовано увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідні і достатні заходи для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення негласних слідчих дій.

Аналізуючи процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих дій, суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.

Словом, Верховний Суд виявив у справі глибочецької голови істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, і їх усунути має суд апеляційної інстанції. Якщо ж не вдасться, то засуджену виправдають, бо додаткового розслідування у нас уже давно не існує.

Ольга КУШНЕРИК