У світі медицини існує одна з найбільш вимогливих і відповідальних професій – професія хірурга. Вона потребує не лише знань, умінь і навичок, але й особливого рівня відваги та рішучості. Ми поспілкувались із видатним тернопільським лікарем-хірургом Романом Коханом про професійні успіхи, невпинну працю, суворі принципи в роботі, а також започаткування  нових світових малоінвазивних методик оперативних втручань при різних захворюваннях і пластичної хірургії у регіоні.

– Романе Степановичу, ви входите  в число найбільш перспективних хірургів України. Як вам вдалось досягнути успіху в такому молодому віці?

– Я вважаю, що досягнення успіху в будь-якій сфері вимагає постійного навчання, вдосконалення та великої праці. Для мене цей шлях був складним, та я проходив його із захопленням. У моїй сім’ї не було медиків. А свій вибір стати лікарем я зробив ще навчаючись у школі.

– Ваші батьки підтримували вас у виборі професії?

– Так, звичайно, вони завжди бажали мені кращого. Важливим етапом у моєму житті стала участь у Малій академії наук України на базі Тернопільського медичного університету. Там вивчав анатомію, біологію, проводив науково-дослідну роботу, здобував призові місця як в Україні, так і за її межами. Коли я вступив до медичного університету, вже мав глибокі знання про те, що таке медицина, зокрема хірургія.

– Якими були ваші студентські роки, чи не змінили вони ваше уявлення про обрану професію?

Скоріш за все, вони лише підсилили моє прагнення до вдосконалення та розвитку в сфері хірургії. Будучи студентом, я активно відвідував додаткові гуртки, брав участь у наукових конференціях і спілках. Часто був присутнім та асистував на різноманітних операціях. Мені дуже пощастило мати чудових учителів, які відкрили переді мною шлях до професійного розвитку. Я навчався оперувати під керівництвом таких видатних фахівців, як професори Володимир Броніславович Гощинський та Володимир Іванович Пятночко.

– На даний час ви задоволені своїми досягненнями?

– Так, безумовно. Вони є мотивацією для подальшого розвитку, стимулом для постійного навчання та впровадження нових методик і технологій. Це завжди можливість для особистісного та професійного зростання.

– У лікарні ви поєднуєте дві професії: лікар-хірург і заступник медичного директора по хірургічній допомозі. Чи завжди вдається виконувати усі завдання?

– Поєднання цих двох ролей дійсно допомагає мені бачити, що потрібно змінювати та які нововведення варто впроваджувати. Як лікар-хірург, я маю унікальну можливість спостерігати проблеми безпосередньо на місці, що дозволяє мені ефективно керувати ініціативами з полегшення та покращення роботи хірургічного відділення. Вважаю, що для медицини будь-яка зупинка – це, практично, крок назад, оскільки дана сфера стрімко розвивається, а методики стають застарілими.

– Ви були одним із перших хірургів у Тернополі, хто розпочав проводити пластичні операції, а також впроваджувати новітні та передові методи оперативних втручань.

– Я прихильник малоінвазивних технологій. Останні 5 років ми активно працюємо у цьому напрямку. Операції, що виконуються лапароскопічно з використанням одного або декількох невеликих проколів, стали нашим пріоритетом. Цей підхід є швидким, безпечним, малотравматичним і забезпечує короткий період відновлення. Фактично, це процедури “хірургії одного дня”. Це вигідно для всіх сторін: пацієнти швидше відновлюються, у них залишаються мінімальні косметичні рубці, і вони можуть скоротити тривалість перебування у лікарні до 1-2 днів і приступити до роботи. Крім того, для медичного закладу це також приносить значні економічні вигоди, оскільки тривалість перебування пацієнтів у лікарні зменшується, а витрати на медичні матеріали скорочуються.

– Ви задоволені можливостями у вашій лікарні щодо проведення різних видів оперативних втручань?

– Насправді, в медицині завжди є куди рости та досягати нових горизонтів. Звичайно, у світі є безліч нових методик і технологій, які я б хотів випробувати та впровадити у нашій лікарні. Однак, я можу сміливо стверджувати, що на даний час ми забезпечені усім необхідним для проведення найскладніших операцій.

Навіть в умовах війни, керівник лікарні Ростислав Дмитрович Левчук та наш власник – Тернопільська міська рада – роблять усе можливе, щоб оснащувати відділення найкращою технікою та медичним забезпеченням. Завдяки злагодженій роботі адміністрації ми маємо змогу працювати в найкращих умовах із використанням найсучаснішого обладнання. Зокрема, хірургічне відділення КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня № 2» є еталонним прикладом медичного закладу, де надання медичної допомоги організовано на найвищому рівні.

– Які основні фактори зразкового медичного закладу у вашому розумінні?

– У першу чергу – це команда висококваліфікованих спеціалістів, які забезпечені сучасним операційним обладнанням і найновішою апаратурою, з найкращими методиками діагностики та відновлення пацієнтів. Це злагоджена робота колективу, а також комфортне та безпечне перебування пацієнтів.

– Які види операцій проводять у вашому медичному закладі?

– Ми виконуємо весь спектр ургентних і планових хірургічних втручань. У нас багатопрофільний медичний заклад з висококваліфікованою командою лікарів, що дозволяє нам комплексно вирішувати, навіть, найскладніші випадки.

– Що найбільше  приваблює вас у хірургії та які операції, зазвичай, ви виконуєте?

– Мій профіль – це абдомінальна хірургія. Крім того, я займаюся судинною хірургією. Дуже подобається і працюю над різними типами операцій, скерованих на корекцію фігури. Лапароскопічні операції з приводу жовчево-кам’яної хвороби, поліпозу жовчевого міхура, гриж передньої черевної стінки з використанням найсучасніших імплантів і методик, злукової хвороби очеревини. Лікування варикозної хвороби з використанням міні-доступів. Лікування проктологічних захворювань. Пластичні операції (ліпосакція, ліпофілінг, блефаропластика, мамопластика за допомогою імплантів, абдомінопластика).

– Чому вирішили запровадити пластичну хірургію у регіоні та в яких напрямках працюєте?

– Для мене це особливий тип оперативного втручання, адже я можу не лише відновлювати зовнішню красу та гармонію, але й допомагати пацієнтам відчути внутрішню впевненість і покращити якість їхнього життя. Завдяки реконструктивним втручанням, усуваю вроджені або набуті дефекти, а також відновлюю порушення функцій органів. Естетична хірургія полягає в корекції та здобутті більш привабливої зовнішності.

– Що найбільше прагнуть змінити чи покращити у собі ваші пацієнти?

– Однозначно важко відповісти. Можна виділити кілька напрямків. Перший – це покращення фігури, зменшення обʼємів і покращення форм завдяки ліпосакції та видаленню жирових прошарків на різних частинах тіла. Збільшення грудей завжди було, є й, мабуть, буде частим запитом від жінок. Зараз ще популярним стає корекція сідниць і стегон, а також пластика обличчя, зокрема видалення грудок Біша, корекція форми носа або вух тощо.

– Чому, на вашу думку, пластична хірургія зараз стала такою популярною?

– Я вважаю, що вся справа у доступності та новітніх технологіях, які зробили її досить реальною, малотравматичною та швидкою. Сучасні можливості дозволяють нам конкурувати зі світовими клініками пластичної хірургії за більш доступними цінами. Часи змінюються. Якщо людина не задоволена своїм виглядом, вона більше не мусить страждати, оскільки пластична хірургія може змінити її життя. Це не лише про зовнішність, але й про підвищення самооцінки та впевненості в собі. Крім естетичних аспектів, пластична хірургія часто вирішує і проблеми здоров’я. А якщо розглядати чому саме до нас звертаються, то тут усе просто. Ми були одними з перших, хто розпочав проводити такі операції у Тернополі. У нас безпечно, оскільки всі операції проводяться на базі великої лікарні, де є сучасні операційні зали, потужне відділення реанімації та мультидисциплінарна команда спеціалістів. Таким чином, у разі складних випадків ми завжди можемо зібрати команду фахівців та знайти найбільш ефективне рішення для кожного пацієнта.

– Як лікар ви принциповий? Якщо думка пацієнта не збігається з вашою, ви йдете на компроміс?

– Я твердо стою на своїй позиції. Навіть у випадку, якщо пацієнт має свою думку і встановлює власні вимоги, я пояснюю своє бачення, враховуючи власний досвід і кваліфікацію. Розумію, що кожен може мати свої погляди й побажання, тому пропоную пацієнту рішення, що максимально ефективно усуне його проблему з мінімальними травматичними наслідками.

– Війна змінила вашу роботу?

– Звичайно, так як у всіх медичних закладах України. У нас збільшилась частка роботи з пораненнями внаслідок бойових дій. Витягуємо уламки з суглобів, мʼяких тканин, закриваємо дефекти ран. Зазвичай це не є пацієнти у критичних станах, але вони потребують лікування й ми робимо все можливе, щоб повернути їх до здорового якісного життя. У пластичній хірургії ми працюємо з рубцями та контрактурами, пластикою дефектів різних частин тіла.

– Побутує така думка, що хірург – це останній лікар, до якого йдуть. Погоджуєтесь із нею?

– Зараз усе значно змінилося: хірургія стала більш доступною та простішою. Я б сказав, що хірург – це лікар, до якого звертаються за альтернативою та просто за допомогою. У пацієнтів тепер є вибір між довготривалим лікуванням у стаціонарі або одним невеликим малотравматичним хірургічним втручанням, після якого вони задоволено продовжують своє життя.

– Дуже часто люди просто бояться операцій, як із цим боротись?

– Головне – це прийняти рішення бути здоровим. А далі справа за нами. У моїй команді працюють лікарі та медичні асистенти, які є психологами і вміють підтримати та заспокоїти пацієнта під час обстеження. Я вважаю, що психологічний контакт є дуже важливим, а правильно проведена підготовка допомагає зробити операцію більш комфортною для пацієнта.

– Скільки операцій ви, зазвичай, проводите протягом дня?

– У середньому я проводжу дві операції на день, але ця кількість може змінюватися і досягати пʼяти залежно від складності та обсягу втручань. Тривалість операцій також різниться: одна може зайняти 15 хвилин, а інша може тривати декілька годин.

– Професія хірурга вимагає бути готовим до роботи у будь-який час. Як ви налаштовуєтесь на робочий день?

– У мене є свій власний ритуал. Я завжди приходжу на роботу о сьомій ранку, на годину раніше, щоб спокійно оглянути всіх пацієнтів. А з 8-ї години розпочинається стандартна медична робота: наради, планування дня, розбір клінічних випадків і визначення тактики лікування. Для мене важливо тримати руку на пульсі подій. Робочий день завершується близько 18:00, інколи значно довше. Я не можу піти додому, доки не переконаюсь, що всі операції пройшли успішно, а пацієнти у стабільному стані.

– Пацієнтів подумки берете із собою додому, чи вмієте залишати роботу поза дверима лікарні?

– Відверто кажучи, намагаюсь, але це не завжди виходить. Я відповідаю за них навіть після того, як вони вже виписані додому. Деякі пацієнти стають для мене як члени родини. Іноді вони телефонують і кажуть: “Бачите, лікарю, який я маю гарний вигляд”. У такі моменти я відчуваю неймовірну радість і легкість, спостерігаючи як людина, яка була на межі смерті, тепер живе повноцінним життям.

– Що вам допомагає зняти напругу та стрес після робочого дня?

– Я дуже люблю проводити час із своєю сімʼєю, вони – моя опора та підтримка. Моя дружина Марія теж медик, вона хірург-онколог, тому знає усі тонкощі професії й допомагає мені відпочити від робочих буднів. Найбільшою радістю для  мене є син Андрійко, він вчить мене споглядати на світ крізь його бачення. Завдяки йому я забув, що таке бездоганна чистота, але тепер я точно знаю, як виглядає безмежне щастя. Для хірурга важливо бути у хорошій фізичній формі, адже довготривалі операції виснажливі.

– Що варто робити, щоб стати хорошим лікарем-хірургом?

– Працювати над собою, навчатись, розвиватись, освоювати нові техніки та методи. Лінь і медицина – поняття несумісні. Важливо бути чесним, як з пацієнтом, так і з собою. Якщо маєш сумніви, то слід проконсультуватися з колегами, використати додаткові методи обстеження, щоб уникнути помилки. Хороший хірург – це не лише той, хто вміє оперувати, але і той, хто вміє аналізувати ситуацію, обирати оптимальні методи лікування й ефективно спілкуватись з пацієнтами. Хірургія вимагає постійного зростання та вдосконалення, адже тут відповідальність йде за життя людини. І якщо ти не готовий її взяти на себе, тоді це не твоє місце.

– До вас легко потрапити, як до лікаря?

– Я прагну зробити так, щоб це було легко. Зазвичай є можливість записатись на прийом, але в термінових випадках я завжди намагаюсь знайти час.

– Які ваші мрії та плани на майбутнє?

– Особисто я мрію постійно вдосконалюватись, впроваджувати нові методи та технології в хірургічну практику, не відставати від світового рівня і зробити все можливе для того, щоб мої пацієнти були здорові.

Але найголовніша моя мрія – спільна для нас усіх – це перемога і мирне життя в Україні.

Хірургія – це священне ремесло, що не терпить лінь та недбальство

Журнал “City Life”
№ 20, квітень-травень 2024 р.