Як каже чоловік, дружина витягнула голку і вона упала їй на підлогу у маршрутці. Вона намагалася підняти цю і голку і взяти її з собою для перевірки, але пробувала раз, другий, третій і вхопити дрібну річ не вдалося. До того ж жінка була в паніці, адже хвилювалася за дитину. Тим часом маршрутка приїхала на потрібну зупинку і вже треба було виходити, бо водій зачиняв двері. Номера автобуса розгублена жінка в той момент теж не зафіксувала.

– У соцмережі дехто пише, що це була звичайна швейна голка, але дружина каже, що може добре їх розрізнити і це точно була медична голка, – каже Микола Петрук. – І саме цим гострим кінцем голка і пробила ногу дитині.

Зверталися у травмпункт і Центр боротьби зі СНІДом

На місці проколу у хлопчика з’явилася червона цятка. Цю ділянку батьки одразу промили і обробили спиртом. Після цього хлопчика повезли у травмпункт.  – Там дитину оглянули і заспокоїли нас, що все має бути добре. Адже головне, що голка не була свіжовикористана, з кров’ю, адже саме тоді є найбільший ризик інфікуватися, – говорить тато хлопчика. – Проте аби перестрахуватися, нам дали направлення у Центр профілактики і боротьби зі СНІДом. Ми одразу зателефонували до лікарки, вона сказала приходити в понеділок, адже на вихідних вони не працюють. Ми не могли дочекатися того понеділка. Дуже сильно хвилювалися. У Центрі, як розповідає Микола Петрук, медики оглянули місце проколу, розпитали як це все відбулося і сказали, що аналіз потрібно здати через три місяці, адже зараз аналіз ще не покаже ймовірного інфікування.

– Як нам пояснили, на 99% ВІЛ-інфекції  немає, бо вона нестійка до впливу навколишнього середовища і найчастіше передається із крові в кров, приміром коли медики травмуються під час операції чи випадково коляться після введення ін’єкцій, – розповідає чоловік. – Також нам сказали, обов’язково через півроку здати аналіз крові на гепатит, бо він стійкіший і може лишитися на голці тривалий час. Інкубаційний період гепатиту – пів року.

Про такі випадки повідомляйте поліцію і міськраду

Микола Петрук з дружиною ні в поліцію, ні в міськраду з цього приводу не скаржилися. Не повідомила дружина про цей випадок і водієві маршрутки, бо тоді в цій непростій ситуації найперше думала про дитину.

– Нам просто тоді було не до того, ми думали, щоб з дитиною все було добре, – пояснює батько хлопчика. – Але те, що сталося – це просто жах.  В коментарях один користувач нам написав: “А що водій має перевіряти автобус металошукачем?”. Але ж пасажири мають почуватися безпечно у транспорті. Ми розповіли про це нашим знайомим, вони шоковані від того, що голки всюди валяються, ніби в 90-х.

Чи знають про цей інцидент в управлінні транспортних мереж міста, невідомо. Начальник управління Олег Вітрук слухавки не піднімає. Як повідомляють у пресслужбі міськради, таких звернень в управління транспортних мереж не надходило. Про такі випадки тут радять повідомляти в управління транспортних мереж за номером 52-15-14 або звертатися за адресою вул. Коперніка, 1, 4-ий поверх. Для цього потрібно зафіксувати дату і час інциденту, номер автобуса, а також факт звернення до медустанови.

Ми також хотіли почути позицію з цього приводу перевізника, за яким закріплений 13-й маршрут, проте упродовж дня 8 червня зв’язатися з ним не вдалося.

У відділі комунікації поліції в Тернопільській області кажуть, що люди часто повідомляють про голки у під’їздах, закинутих дворах, під мостами. Скарг щодо голок у маршрутках до правоохоронців ще не надходило.

У подібних ситуаціях правоохоронці радять звертатися на лінію 102. Там дані передадуть в управління по боротьбі з наркозлочинністю, яке проведе перевірку.

Чи є ризик заразитися?

Ситуація, в яку потрапив маленький тернополянин, неприємна психологічно, але як такої небезпеки тут немає, запевняє лікарка-епідеміологиня КНП “Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань” Тамара Буртняк. Як каже вона, у Центр дуже часто, особливо в літній період, звертаються батьки з дітьми, які десь на вулиці вкололися невідомою голкою. Але щоб таким шляхом діти інфікувалися – таких випадків ще не було.

– ВІЛ –нестійкий в умовах зовнішнього середовища, до того ж невідомо скільки та голка пролежала, – пояснює лікарка.  – Що робити, якщо таке сталося? Найперше просто промити ранку проточною водою і до 5 днів обстежитися. Хоча тоді результат аналізу крові покаже стан здоров’я на момент обстеження. Потім треба здати аналіз крові через 6 тижнів, 12 місяців і рік. Але в таких умовах інфікуватися практично неможливо.

Найнебезпечніший момент, коли йде контакт кров у кров, зазначає Тамара Буртняк. Це може статися безпосередньо при переливанні крові  чи коли голкою хтось користувався і вколов іншу людину – тоді є ризик. А якщо голка пролежала невідомо скільки і невідомо в яких умовах – такі випадки не є надто небезпечні. Є ризик заразитися гепатитом, бо він більш стійкий до впливу зовнішнього середовища. Але проявляється він через 6 місяців і аж тоді слід обов’язково здати аналіз.

– Якщо, приміром, людина знає точно, що вкололася голкою, якою попредньо користувався ВІЛ-інфікований, то проводять постконтактну профілактику, – зазначає епідеміологиня. – Але у випадку з хлопчиком потреби призначити ліки немає.

Якщо ви вкололися невідомою голкою, лікарка радить також звернутися у травмпункт і до свого сімейного лікаря, щоб з’ясувати, коли було проведене щеплення проти правця. Адже його збудники є в наколишньому середовищі, і людина може інфікуватися цією недугою через брудні проколи, подряпини.

– А взагалі люди повинні знати свій ВІЛ-статус, особливо якщо були ризиковані моменти в житті щодо інфікування, – наголошує Тамара Буртняк. – Тому потрібно приходити і обстежуватися, у нас це безкоштовно. Бо через ситуацію з ковідом, певний час не проводили планові прийоми, і люди перестали звертати увагу на інші проблеми. Зараз пішли випадки збільшення кількості виявлених інфікованих вже в 4-й стадії . Тобто у стадії клінічних проявів. Чим скоріше людина звернеться і чим швидше виявить захворювання, тим раніше їй зможуть надати допомогу. Ті препарати, які призначають наші інфекціоністи, надзвичайно ефективні. Але треба починати лікування якнайскоріше. Сьогодні ВІЛ-інфекція – це не “чума ХХ століття”, як говорили раніше. Це контрольоване захворювання, з яким людина може довго і щасливо жити.