У 2014 роцi в Українi почалася вiйна. Росiя окупувала Крим, частини Донеччини та Луганщини. У лютому виповниться два роки з початку повномасштабної росiйсько-української вiйни, яка супроводжується руйнацiєю, жертвами та випробуваннями для усiх українцiв.

Росiйське вторгнення стало переконливим доказом безальтернативностi євроiнтеграцiї для нашої країни. З огляду на велику пiдтримку населенням вступу до спiльноти Європейського Союзу, парламент у 2014 роцi пiдтримав схвалення Угоду про Асоцiацiю Україна – ЄС. 14 грудня 2023 року Рада Європейського Союзу прийняла рiшення про початок процедури вступу України до ЄС. У 2024 роцi до 70% законодавства ЄС має бути iнтегровано у нашiй державi. Перший крок до членства в ЄС – це виконати умови Угоди про асоцiацiю, другий – вiдповiдати умовам членства в ЄС, так званим «Копенгагенським критерiям», а саме: забезпечити стабiльнiсть демократiї в країнi, верховенство права, дотримання прав людини; слiдувати принципам ринкової економiки, з великою часткою малого бiзнесу, мати розвинену iнфраструктуру, якiсну освiту та науку; подiляти глобальнi цiлi ЄС у сферi полiтики й економiки.

Чимало європейських вимог передбачено i в змiнах екологiчного законодавства України. Трансформацiї вiдносяться й до водної сфери, лiсової галузi, монiторингу довкiлля, поводження з вiдходами, контролю якостi атмосферного повiтря та багато iншого. Значний акцент зроблено на посиленнi значення мiсцевих громад у виконаннi оновлених екологiчних вимог.

Цi та iншi питання стали темою науково-практичного круглого столу «Екологiчна стратегiя в умовах воєнного часу та виконання умов євроiнтеграцiї».

За пiдтримки ректора ЗУНУ Оксани Десятнюк в класичному унiверситетi Тернополi вiдбулося детальне обговорення процесу iмплементацiї екологiчних вимог ЄС в Українi загалом та Тернопiльщинi зокрема.

Науковцi-екологи ЗУНУ разом з фахiвцями служб Мiнiстерства захисту довкiлля та природних ресурсiв, обласних управлiнь екологiї, гiдрометеорологiчної служби, профiльної державної iнспекцiї, органiв самоврядування, пiдроздiлiв НАН України, проєктних органiзацiй та бiзнесу проаналiзували реальний стан виконання екологiчного законодавства в умовах воєнного часу України.

Як зауважили учасники зустрiчi, за безумовного прiоритету посилення обороноздатностi держави та вiдновлення цiлiсностi України, екологiчна складова має залишатися пiд контролем громадськостi та експертiв. Посиленої уваги потребує питання фаховостi визначення втрат вiд збройних злочинiв рф для подальшого застосування у санкцiйно-компенсацiйних механiзмах тиску на агресора. Квалiфiкованого супроводу вимагає проєктування об’єктiв природоохоронного характеру на територiях та пiдприємствах, зокрема i в постраждалих регiонах. Вiдзначено критично низьку екологiчну компетентнiсть бiльшостi громад та їх необiзнанiсть iз сучасним законодавством, що призводить до суттєвих порушень вимог захисту довкiлля, слабкого застосування iнституцiйних можливостей держави та ЄС, зокрема не включення природоорiєнтованих об’єктiв до планiв управлiння рiчковими басейнами, мiсцевих екологiчних програм, вiдсутностi застосування процедур стратегiчної екологiчної оцiнки при розробцi планiв розвитку громад.

Сьогоднi в країнi вiдсутнiй коректний монiторинг якостi ґрунтiв та не прийнято вiдповiдний закон, що регулює контроль ґрунтiв. Землi сiльськогосподарських пiдприємств часто знищенi за рахунок неправильного внесення добрив, недотримання технологiї обробiтку, поливу, сiвозмiни. За офiцiйними даними, в Українi без врахування постраждалих територiй, 1 млн га деградованих земель.

У 2023 роцi на виконання умов Асоцiацiї Україна-ЄС вступили в силу ряд нових нормативних актiв: Закон України «Про водовiдведення та очистку стiчних вод» та Закон України «Про управлiння вiдходами». Цi закони передбачають модернiзацiю водозабезпечення, полiтики поводження з вiдходами. На жаль, на рiвнi громад вiдсутнi спецiалiсти та обладнання для пiдготовки рiшень у цих сферах.

Обсяги утворення вiдходiв в Українi становлять 300 кг на особу в рiк, в об’ємi це майже 50 млн куб.метрiв. Лише 5% з них переробляється. 1500 полiгонiв потребують завершення паспортизацiї, а 27 тис. є нелегальними. Основну роль у реалiзацiї полiтики стосовно вiдходiв в Українi знову ж покладено на громади, на рiвнi яких вiдсутнi фахiвцi з питань поводження з вiдходами.

Ситуацiю ускладнюють наявнiсть вiдходiв мiлiтарного походження та небезпечнi вiдходи.

Громади зобов’язанi розробити мiсцевi плани управлiння вiдходами та забезпечити створення необхiдної iнфраструктури. Оцiнка фактичної готовностi до цих змiн на базовому рiвнi викликає песимiстичнi прогнози, насамперед через мiнiмальну обiзнанiсть населення та недостатню пiдготовку фахiвцiв на рiвнi громад.

Екологiчнi проблеми України в значнiй мiрi залежать вiд ефективностi енергетичного сектора. Галузi енергогенерацiї та енергоспоживання в Українi потребують значної модернiзацiї. Втрати тепла у секторi житла становлять до 40%. Тепломодернiзацiя вiдомчого та житлового фонду напряму залежить вiд обiзнаностi керiвництва громад та їх громадян про сучаснi технологiї, а також механiзми реалiзацiї заходiв енергоефективностi на всiх рiвнях.

Обов’язковою має стати енергетична експертиза програм енергоефективностi громад, установ та пiдприємств, а також енергоаудит будiвель, споруд, обладнання об’єктiв генерацiї.

Також, на фонi реалiзацiї клiматичних програм, загроз енергетичного характеру, актуальною є розробка моделей модернiзацiї енергетичних потужностей за рахунок альтернативних видiв (бiогаз, сонячна та вiтрова енергетика, тепловi насоси), розробка проєктiв модернiзацiї теплогенерацiйного обладнання громад, розробка проєктiв для пiдприємств тваринництва, рослинництва, установ освiтнього, медичного та соцiального профiлю.

Україна володiє значним бiоенергетичним потенцiалом, що може забезпечити створення галузей з виробництва бiогазу, бiометану, а також поширення бiоенергетичних установок рiзної потужностi як у сiльському господарствi (у моделях «енергетичних островiв», а також для утилiзацiї органiчних вiдходiв тваринництва). Окремої уваги потребують енергетичнi дослiдження сировини для бiогазового виробництва.

Практика свiдчить, що при оцiнюваннi зусиль України з євроiнтеграцiї, експерти Європейської комiсiї виходять iз фактичного виконання вимог законодавства на рiвнi держава-область-район-громада. Таким чином, iгнорування екологiчних норм призводить до критичних пiдсумкiв загальних  євро-намагань України. Європейськi чиновники чiтко вiдслiдковують загальну кiлькiсть екологiчних злочинiв, скоєних в нашiй державi та результати притягнення винних до вiдповiдальностi.

Органiзатори науково-практичного круглого столу зазначили, що такий стан справ вимагає посилення освiтнього супроводу дiяльностi насамперед громад  в екологiчнiй сферi. З цiєю метою ЗУНУ впровадив бакалаврський та магiстерський рiвень пiдготовки спецiалiстiв за напрямами «Екологiчна безпека та охорона навколишнього середовища» та «Екологiя та бiоекономiка» iз залученням досвiдчених практикiв та науковцiв. Свою дiяльнiсть значно активiзувала лабораторiя хiмiї та екологiї довкiлля, створена зокрема  в результатi взаємодiї ЗУНУ iз експертними установами США.

Учасники науково-практичного столу домовилися про спiльнi зусилля з активiзацiї роз’яснювальної роботи в областi, посилення взаємодiї мiж собою, впровадження нових технологiй проєктної дiяльностi на рiвнi регiону, громад, пiдприємств.

Запрошуємо до спiвпрацi усiх охочих, а також пiдприємства, органiзацiї та установи. Свої пропозицiї просимо надсилати на електронну адресу кафедри екологiї та охорони здоров’я навчально-наукового iнституту iнноватики, природокористування та iнфраструктури: kaf_aea@wunu.edu.ua

Фото: ЗУНУ