Диво сталося кілька днів тому у селі Борщівка Лановецького району. Тут у каплиці, що неподалік місцевого цвинтаря, самі оновилися дві старовинні ікони – Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія та Розп’яття Христа Спасителя. Причому, перший образ вже оновлювався у 2014 році.

«Чудо!!! Чи промисел Божий!!! На парафії в с. Борщівка знову оновилися старовинні ікони. Цього разу – дві: Святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, що вже проявилися у чуді у 2014 році, та Розп`яття Христа Спасителя. Старовинні ікони стали блискучими і липкими, як щойно намальовані, хоча ікона Розп`яття Христа датується 1815 роком», – написав у Facebook священик храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Сергій Сіверський.

Місцевий дерев`яний храм Різдва Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церкві дісталися з попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ сторіччя. А 9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Вона зробила це якраз перед тим як, досягнувши повноліття, пішла у монастир.

Тоді першим оновлення ікони побачив церковний староста Іван Друзь:

– Я приклонився до образу і як тільки підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном, – згадує чоловік.

Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона — Розп`яття Ісуса Христа.

Читайте також: У Тернополі з’явиться новий тролейбусний маршрут

Відтак, церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі тут відправляють літургію та акафіст за здоров`я святих Кирила і Мефодія.

Однак за рік усе стало на свої місця – ікони потьмяніли і про диво почали потроху забувати. Та цими днями воно повторилося.

– Колись ці ікони були в храмі, а потім їх перенесли у капличку, що біля кладовища, там лише відспівують покійників, щоб не носити через усе село до церкви, яка знаходиться на іншому кінці, – розповідає кореспонденту PRESS-ЦЕНТР священик храму о. Сергій Сіверський. – От минулої п’ятниці там мав бути черговий похорон, першою каплицю відчинила наша сестра Лариса Прибит, щоб підмести, прибрати, перед тим, як люди прийдуть. А коли глянула на ікони – мало не зімліла: обидва образи світилися і були чіткими, наче щойно намальовані. Хтось потім казав, що це конденсат, але конденсат не буває липким, наче свіжа фарба.

Експертизу достовірності дива проводити не планують, каже священик. Мовляв, хто вірить, той нехай приходить і помолиться. А хто ні, тому жодна експертиза не допоможе.

– Це диво, щоб у людей укріпилася віра, якої зараз так бракує, – резюмував о. Сергій.