Паспортизація – абсолютно не новий інструмент, яким Росія закріплює свій вплив і контроль на окупованих територіях. Свого часу він був випробуваний в Південній Осетії і Абхазії. РФ використовувала нових громадян в цих регіонах як привід для введення військ і становлення сепаратистських адміністрацій. Офіційного визнання ці утворення, звичайно ж, так і не отримали, задовольняючись “статусом” квазідержав.

На окупованому Донбасі роздали, за різними оцінками, від 500 до 700 тисяч російських паспортів. Їх власники 17-19 вересня зможуть проголосувати на виборах до Держдуми РФ. Навіщо це потрібно Кремлю і чого чекати власникам “двоголових” паспортів після реінтеграції ОРДЛО.

Вже наступного тижня в Росії відбудуться чергові вибори в Державну думу. Досить прохідна для внутрішнього українського порядку денного подія, якби не той факт, що в них візьмуть участь жителі окупованої частини Донбасу, яким прискореними темпами видають російські паспорти. Цей процес, за задумом кремлівських технологів, ймовірно, повинен ще міцніше прив’язати населення ОРДЛО до “руського міра”.

“Путіну необхідно показати, що там є повноцінні російські громадяни. Що їм не просто видали паспорти, а вони вибирали Держдуму РФ. Тобто це люди, які є повноправними членами Російської Федерації, і вона зобов’язана за них заступитися в разі чого.

Якщо з роздачею паспортів все більш-менш зрозуміло, то до ідеї залучити їх новоспечених володарів до виборів до Держдуми РФ залишаються питання. Головне з них: навіщо? Очевидна логіка – фальсифікації – в цьому випадку не працює. Навіть при рекордно низькій явці по всій Росії окупований Донбас може дати не більше 1,5% голосів.

Залучення власників російських паспортів з окупованих територій до виборів до Держдуми носить насамперед ідеологічний характер. Цю логіку підтверджує риторика кремлівських пропагандистів. Мовляв, якщо жителі ОРДЛО говорять російською, їздять до Росії і голосують на її виборах, то де-факто, це “російська територія”.

“Ідея “нових держав” не відбулася, населення ОРДЛО не задоволене якістю життя і управлінням цими територіями. На цей запит Росія намагається відповісти за допомогою залучення цих людей до виборів, тому що це ілюзія участі в політичному житті. З іншого боку, очевидно, що Росія може використовувати це голосування, як і сам факт наявності її громадян в ОРДЛО, для шантажу України в питанні Донбасу. І теоретично поле для маневру тут дуже широке: від вимог рахуватися з позицією Кремля при розробці плану з реінтеграції до спроби ввести “миротворчий контингент” на ці території.

Правда вся ця ситуація повністю нівелює концепцію, якої Росія дотримувалася всі ці роки – що вона виступає тільки модератором в переговорах між Україною і “народними республіками”. Адже останні її дії, як за підручником, підходять під визначення “окупації” в розумінні міжнародного права. Вибори до Держдуми РФ в тимчасово окупованих Криму і на Донбасі будуть нелегітимними, а їх результати – юридично нікчемними.