Незважаючи на заяви бiлоруського диктатора про створення спiльного угруповання вiйськ з росiєю, а також звинувачення Заходу в тому, що НАТО намагається захопити бiлорусь, лукашенко до останнього намагається не стати повноцiнним учасником вiйни в Українi. Вiн розумiє, що армiя йому ще стане в нагодi, коли бiлоруси, зокрема, з полку Калиновського, почнуть звiльняти рб вiд диктаторського режиму.

31 жовтня лукашенко схвалив проєкт угоди з росiєю “про створення та функцiонування бойових центрiв для спiльної пiдготовки бiлоруських та росiйських вiйськовослужбовцiв”. Таким чином Мiнiстерству оборони бiлорусiї тепер доручено провести переговори з росiйськими вiйськовими для остаточного доопрацювання та пiдписання угоди. Це остання подiя у серiї недавнiх двостороннiх крокiв мiж рб та рф у вiйськовiй сферi.

Найбiльш резонансним iз них стало оголошене 10 жовтня рiшення про розгортання РУВ (Регiонального угруповання вiйськ) союзної держави. Ця заява була сприйнята численними спостерiгачами як можлива ознака того, що путiн i лукашенко можуть готувати наступ на пiвнiч. Крiм того, в рб заявили про “початок контртерористичної операцiї” та розпочали приховану мобiлiзацiю, що ще бiльше пiдвищило рiвень суспiльної та мiжнародної стурбованостi.

Коментуючи розгортання РУВ, лукашенко заявив, що “це рiшення було ухвалено у вiдповiдь на погiршення ситуацiї з безпекою вздовж захiдного кордону бiлорусiї”.

Зокрема, вiн видiлив три основнi чинники.

По-перше, лукашенко “побоюється, що безперервнi розповiдi в захiдних ЗМI про плани рб вступити у вiйну i ввести свої вiйська в Україну насправдi вказують на бажання НАТО поширити бойовi дiї на бiлоруську територiю”. За словами лукашенка, “опозицiя готова до вiйни у бiлорусiї i цей курс отримує пiдтримку на Заходi, а радикальних бiйцiв готують у Польщi, Литвi та Українi, що зараз є “прямою загрозою нацiональнiй безпецi мiнську”.

По-друге, якщо кiлька мiсяцiв тому лукашенко позитивно вiдреагував на вiдведення польської армiї вiд кордонiв бiлорусiї, то тепер вiн каже, що вони вiдiйшли лише на 100 км i можуть повернутися протягом кiлькох годин. Нарештi, вiн повiдомив про наявну у нього iнформацiю, “отриману з приватних каналiв”, про те, що Україна розглядає можливiсть завдання ракетних ударiв по об’єктах на територiї рб.

17 жовтня Мiнiстерство оборони бiлорусi провело брифiнг для 19 iноземних вiйськових аташе, у тому числi з країн-членiв НАТО, присвячених розгортанню РУВ.

Начальник Департаменту мiжнародного вiйськового спiвробiтництва, полковник Валерiй Ревенко уточнив деякi параметри спiльного угруповання. За словами Ревенка, в рб очiкувалося прибуття до 9 тис. росiйських вiйськовослужбовцiв, близько 170 танкiв, 200 бойових бронемашин та 100 гармат та мiнометiв калiбром понад 100 мм. Вiн наголосив, що цi вiйська будуть розмiщенi у чотирьох точках на сходi та в центрi бiлорусiї, тобто не поблизу кордонiв України та НАТО. Це сигналiзує про оборонний характер розгортання. Вiдповiдно до цього Ревенко категорично заявив, що рб розглядає РУВ виключно як iнструмент стратегiчного стримування.

Незважаючи на сигнали та заяви мiнська, 20 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що загроза вторгнення на пiвночi зростає. Представник Генштабу уточнив, що таке гiпотетичне вторгнення може бути спрямоване на захiднi регiони України, щоб перекрити потiк постачання зброї з Польщi. Проте лише через чотири днi начальник розвiдки Мiноборони України генерал-майор Кирило Буданов поставив пiд сумнiв такi оцiнки, додавши, що жодних ознак пiдготовки наступу з бiлорусiї не спостерiгається i тому вважає такий розвиток подiй найближчим часом малоймовiрним. Вiн додав, що росiї потрiбно близько двох тижнiв, щоб перекинути в рб необхiдну для наступу кiлькiсть вiйськ, i це не залишиться непомiченим.

Крiм мiркувань, викладених Будановим, ще один чинник, мабуть, говорить про те, що мiнськ не має планiв атакувати Україну з бiлоруської територiї, а саме гострий брак вiдповiдної вiйськової, медичної та iнженерної iнфраструктури у бiлоруської сторони. На вiдмiну вiд випадку на кордонi росiї з Україною перед повномасштабним вторгненням, лукашенко не робить нiчого для активної пiдготовки такої iнфраструктури. Навпаки, як повiдомляло влiтку Мiноборони України, рб заклала у лiсах, на дорогах та мостах поблизу кордону з Україною мiни, якi навряд чи можуть сигналiзувати про намiр перейти у наступ.

Таким чином, розгортання РУВ i той факт, що його iнiцiював лукашенко, говорить, швидше, про балансування мiнська, що триває, мiж путiним i Заходом. Жодних ознак того, що з територiї бiлорусiї розпочнеться наступ, поки що немає, проте, якщо це станеться, то, мабуть, лукашенко не дозволить своїм вiйськам у цьому брати участь, щоб зумiти захистити себе.