До школи – через день: тернопільським школярам доведеться звикати до багатьох новацій через карантин
Не більше 20 учнів у класах, уроки на свіжому повітрі, харчування позмінно, постійна дезінфекція приміщень, – це далеко не всі вимоги, які висунуло Міністерство освіти та науки України для початку навчального року.
Як все це будуть реалізовувати у Тернополі, Терміново поцікавилося у директорів міських шкіл, адже саме на керівників навчальних закладів поклали відповідальність за дотримання усіх карантинних вимог.
До школи ходитиме по черзі пів класу
Умови навчання у школах, дитсадках та вишах відтепер залежить від того, до якої карантинної зони належить регіон. Відповідно до рекомендацій, розроблених МОН, у “помаранчевій”, до якої Тернопіль віднесли з 24 серпня, заборонили відвідувати заняття одночасно більш ніж 20 людям. Але це обмеження не стосувалося ні шкіл, ні дитсадків, тобто, мова спершу йшла про коледжі, виші та технікуми. Хоча згодом, за словами директорів, з міністерства прийшло повідомлення, що класи все ж доведеться поділити.
– Щоб обмежити скупчення людей, навчання буде відбуватися в групах, у змішаному режимі, – пояснює директор школи-ліцею №6 Олександр Остапчук, – Тобто, в понеділок половина класу йде на навчання, уроки тривають стандартно – 45 хвилин. У вівторок до школи йде друга половина класу, а перша – на дистанційному навчанні виконує завдання на зв’язку з учителями. В середу знову до школи йде перша половина. А наступного тижня міняються. Тобто, навчальний цикл вже буде тривати не по одному тижню, а по два.
Хоча в класах, де учнів є не так багато, збережуть попередній режим роботи. Наприклад, у школі №14 у 10-11 класах навчається 20-21 учень. Дрібнити їх на підгрупи змісту немає, вважає директорка закладу Оксана Добровольська. Вони цілком поміщаються в кабінеті, по одному учню за партою.
– Якщо класи ділять на підгрупи, відповідно, вчителям варто попрацювати над матеріалом, аби його ущільнити. Буде менше практичних робіт, а більше пояснень на перших порах. Бо ще треба буде наздогнати той матеріал, який було пропущено через коронавірус наприкінці минулого навчального року, – пояснює Олександр Остапчук.
Хоча такий метод – це додаткове навантаження на самих учителів, зауважує директорка школи №28 Лілія Вавринів.
– Вчитель повинен підготуватися і до очного уроку, і до дистанційного. Коштів на це, наскільки мені відомо, держава не виділяє. Хоча розтягнути навантаженість на цілий день – навчатися у кілька змін – це також був прийнятний варіант. Адже вчителям оплачують одну академічну годину, а фактично вони працюватимуть всі дві. – пояснює директорка. Хоча тут же додає: вчителі готові йти назустріч різним ситуаціям, коли мова йде про здоров’я учнів. – Наприклад, у дитини – цукровий діабет, чи астма, тому батьки можуть оформити сімейну форму навчання чи вчительський патронаж, чи індивідуальну форму навчання. Ми будемо всіляко сприяти, аби діти залишалися вдома в такій ситуації.
Уроки на карематах та окремі входи
У МОН зберегли також попереднє побажання щодо проведення уроків, за можливості, на свіжому повітрі. Відповідно до рекомендацій, щоранку при вході до школи і учням, і педагогам вимірюватимуть температуру. Якщо покаже більше 37,2 – до навчального закладу не пустять. Якщо ж коронавірус виявлять хоча б у одного учня, на самоізоляцію піде увесь клас.
Щодо реалізації рекомендацій МОНу, то кожна школа тут мала свободу, адже і кількість учнів, і умови навчання всюди – різні. І директори на місцях краще знають, як застосувати на практиці вказівки міністерства.
Школи мають різні можливості та різну наповненість, – зазначає Лілія Вавринів. – У когось є лише початкові класи. Є гімназія, яка має з 5 класу по 11. Є школи, які мають різні входи, тож вони можуть взагалі ізолювати початкову, середню та старшу школи, аби вони не перетиналися. Зрештою, школи мають і різні технічн засоби. Тож у цьому питанні вони автономні.
Зокрема, це стосується організації так званих “зелених” класів, коли учні можуть слухати викладача на свіжому повітрі. Тут далеко не кожна школа може собі таке дозволити, бо для цього треба мати подвір’я відповідних розмірів. Так, наприклад, у школі №28 в планах поки що один такий клас, а в школі №14 – організували вже аж три на внутрішньому подвір’ї.
– У нас є багато старих парт, де лавки прикріплені до стільниць, то ми їх розмістили на подвір’ї, – розповідає директорка навчального закладу Оксана Добровольська. – Замість дошки для вчителів використаємо фліпчарти. Також маємо в планах придбати каремати, або діти можуть приносити їх з дому, якщо мають. В такому випадку слухати вчителя можна буде навіть на стадіоні школи.
Такі класи, за словами Добровольської, розмістили на відстані одне від одного. Директорки шкіл №№ 14 та 28 пояснюють: в цих умовах цілком можна проводити уроки, де потрібно більше слухати, а не нотувати. Зарубіжну літературу, історію, природознавство, “Я і світ”, – для цих предметів “зелені” класи підходять цілком. Аби лише погода сприяла.
У школах №№6, 14 та 28, із керівниками яких поспілкувалася журналістка, навчається, відповідно, 1215, 1250 та 900 учнів. Поділ класів на підгрупи дозволить зменшити потік дітей. МОН також рекомендував відкрити усі додаткові входи, аби “розвести” потоки учнів та пришвидшити вимірювання температури перед початком уроків. А ще – облаштувати розмітку на підлозі, аби діти дотримувалися дистанції.
У вказаних школах є більше одного входу/виходу, тож директори запевняють: всі вони будуть відчинені. Зокрема, це дозволить 1-4 класам мати свій окремий вхід, щоб молодші школярі поменше перетиналися зі старшокласниками. А от розмітку в коридорах робили не всі.
Класи поділили на підгрупи, тобто, дітей одночасно стало майже вдвічі менше, а коридори у нас – широкі, – пояснює Оксана Добровольська. – Ми відкриємо три входи, кожна паралель знатиме, кудою вона заходить і виходить. Початкова школа у нас відділені від решти. Тож про скупчення дітей не йдеться.