«Для жінки немає непосильних завдань», – артилеристка 2 Галицької бригади розповіла, як знищує окупантів і стереотипи (Відео)
У 2019 році вона стала однією з перших жінок, які обрали фах артилериста. Сьогодні старший лейтенант Наталя Шпунярська – заступник командира батареї самохідних артилерійських установок у 2 Галицькій бригаді Нацгвардії. За її плечима самохідних артилерійських установок – бої на найгарячіших напрямках та безліч успішних уражень.
Рішення стати військовою Наталя прийняла під впливом прикладу двоюрідного брата, також військового. Вступивши до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на спеціальність «Артилерія», вона спочатку зіткнулася зі скепсисом.
«Викладачі та однокурсники не очікували побачити дівчат на бойових спеціальностях. Нам дехто казав: «Ваше місце – вдома, створювати сім’ю». Але ми довели, що можемо бути не гіршими за чоловіків. Сьогодні багато хто з тих хлопців-скептиків служить далеко від фронту, тоді як ми – на бойових посадах», – згадує офіцер Нацгвардії.
Перший бойовий виїзд Наталі відбувся на Донецький напрямок. Працювати довелося на САУ 2С1 «Гвоздика». Специфіка артилерійської роботи складна: це постійні розрахунки, швидка реакція та ризик отримати ворожу «відповідь».
Наталя пройшла шлях від командира взводу управління до заступника командира батареї. Вона особисто брала участь у формуванні нового підрозділу, підборі людей та налагодженні бойової роботи. На Сумському напрямку її підрозділ продемонстрував високу ефективність.
«Була ціль – скупчення особового складу противника. Ми влучили з першого пострілу. Артилерія працює по «жирних» цілях: піхоті та техніці», – розповідає нацгвардійка.
У підпорядкуванні Наталі переважно чоловіки, багато з яких перевелися з піхоти. Вона зазначає, що завоювати повагу допомогли професіоналізм та твердість характеру.
Робота артилериста – це не лише сила, а й математика. Наталя пояснює: щоб влучити в ціль з першого чи другого пострілу, потрібно багато рахувати «в голові», відчуваючи кожен нюанс пострілу та корегування вогню.
«Хлопці спочатку дивувалися: мовляв, така молода дівчина, що вона нам скаже? Але я довела: я тут заради спільної цілі – нашої перемоги. І якщо я даю наказ, він має бути виконаний. Сьогодні я відчуваю їхню повагу і довіру», – ділиться нацгвардійка.
Попри успішну військову кар’єру, вдома Наталя залишається турботливою донькою. Через проблеми зі здоров’ям у батьків, вона досі не зізналася їм, що виконує завдання безпосередньо в зоні бойових дій. На запитання про мотивацію офіцер відповідає просто:
«Я захищаю Україну заради дітей. Тих, що вже народилися і переживають ці обстріли та холод, і тих, що ще не народилися. Я хочу довести всьому світу, що для жінки немає непосильних завдань. Жінки мають право служити на відповідальних керівних посадах і бути вартими своєї країни».
Сьогодні старший лейтенант Наталія Шпунярська продовжує службу в Національній гвардії України і щодня підтверджує свій вибір – захищати рідну країну.
