Керівниця Служби освітнього омбудсмена Юлія Мицишена дала коментар Суспільному щодо діяльності капелана в Тернопільській школі №11. Каже, за якою програмою проходить наставництво – невідомо, адже у Міністерстві освіти і науки подібні програми не прописані.

– Договір має пункти з ознаками втручання в освітній процес певної конфесії та порушує світський характер закладів освіти і відокремленість освіти від релігії, які закріплені у законодавстві, а це є порушенням. Тому наполегливо радимо закладу загальної середньої освіти розірвати цей договір, як такий, що не відповідає Конституції та законам України, — йдеться у документі. – Згідно зі статтею 20 Закону України “Про повну загальну середню освіту” засновникам та працівникам закладів освіти, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати учнів до участі в заходах, організованих не передбаченими законами воєнізованими формуваннями, а також політичними партіями, релігійними організаціями (об’єднаннями), крім випадків, визначених статтею 31 Закону України “Про освіту”.

Але фахівчиня запевняє, що школам дозволено підписувати подібні договори про співпрацю з релігійними організаціями. Щоправда є нюанс – усі програми мають попоредньо бути погоджені із Міністерством.

– Погоджувати викладання такої програми з Міністерством освіти і науки України не потрібно. Влітку заклади освіти складають та погоджують освітню програму з органом управління освіти певної громади. Тому якщо до освітньої програми закладу загальної середньої освіти включено такий курс, то він проходить погодження з відповідним органом — відділом чи управлінням освіти громади. Програми курсів духовно-морального спрямування мають бути затверджені Міністерством освіти і науки України та мати відповідний гриф МОН, тобто програма має бути перевірена експертами. Моніторинг програм, затверджених та рекомендованих МОН для закладів освіти показав, що наразі відсутня програма шкільного капеланства. Тому незрозуміло, за якою програмою здійснюється організація шкільного капеланства у закладах освіти. Вочевидь, відсутність програми свідчить про незаконне впровадження та втручання релігійних організацій в освітній процес. На думку освітнього омбудсмена, досить часто такі курси починають вивчати у закладах освіти без згоди батьків, а викладання таких курсів здійснюють священнослужителі певних конфесій, хоча мають викладати підготовлені вчителі. Наголошуємо, що під час вивчення неприпустимо надавати перевагу тій чи іншій конфесії. Також курси духовно-морального спрямування необхідно ставити першим чи останнім уроком, щоб учні, чиї батьки не дали письмову згоду вивчати цей курс, мали змогу не приходити на ці уроки або йти раніше зі школи. Неприпустимим є ситуації, коли такий урок стоїть посередині й діти, які не вивчають цей курс, мають сидіти у школі та чекати наступних уроків, – пояснює Юлія Мицишена.

За її словами, заклад освіти має бути відокремлений від усіх релігій.

– У цьому випадку не йде мова про порушення прав інших конфесій, а про порушення прав учасників освітнього процесу. Відповідно до статті 55 Закону України “Про освіту”, органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань, а суб’єкти освітньої діяльності мають враховувати відповідні переконання під час організації та реалізації освітнього процесу, що не повинно порушувати права, свободи та законні інтереси інших учасників освітнього процесу. Зазначимо, що батьки мають здійснювати релігійне виховання своїх дітей поза закладом освіти. Також відповідно до статті 37 Закону України “Про повну загальну середню освіту” засновник (засновники) закладу загальної середньої освіти здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості та іншими ознаками.

Фото: Суспільне