Депутат від «ПС» Юрій Пухайло: «Я став депутатом, бо є людиною з народу»

Цього року політична партія “ПРАВИЙ СЕКТОР” вперше взяла участь у місцевих виборах. У окремих містах та об’єднанних територіальних громадах націоналісти отримали представництво та готові до роботи.

У місті Підгайці Тернопільської області депутатами стали два кандидати від “Правого сектору”. Перший номер списку, відомий місцевий волонтер, фермер та майстер міського аграрного ліцею Юрій Пухайло розповів про волонтерський рух у районах, участь у передвиборчий кампанії та плани партій у міській  раді Підгайців.

 – Друже Юрію, розскажіть про те, як ви стали активістом “Правого сектора”.

 

 – Під час революційних подій 2013-204 років на Майдані в Києві були мої знайомі з Підгайців, які підтримували організацію. Я теж тоді приїхав до  столиці та пробув там з листопада до лютого. Тоді в “Правий сектор” формально я не вступав, але організацію підтрімував – тому що бачив, що на Майдані більше балаканини і танців, ніж реальних революційних вчинків.  Я намагався не просто “стояти на Майдані”, а брати участь в конкретних справах “Правого сектору”.

 

  – Що було після Майдану, чим ви займалися?

 

– Після Майдану було розчарування практично відразу у всьому, що відбувалося в країні, тому що революція не відбулася, вимоги Майдану не були виконані,  до вдали прийшли старі політики.  Я і мої друзі з Підгайців розраховували, що можна буде змінити все і відразу, а вийшло інакше.  Ми хотіли змін в своєму місті, писали колективні листи в органи влади, вимагали люстрації, думали, що по “гарячих слідах” подій Майдану можна змінювати країну, а виявилося, що це не так – відразу ж після Майдану представники так званих “майданних партій”, що прийшли до влади, почали нам говорити, що “не треба розгойдувати човен”, що наші дії грають на руку Путіну. 

Одночасно з цим ми бачили, що лідери цих партій починають збагачуватися і красти.  Ми намагалися боротися з корупцією в місті.  Зрештою, ми озвучували відомі нам факти корупції.  Однак, і це ніяк не змінило ситуацію ані в місті, ані в районі.  Тоді ми вирішили зосередитися на конкретних справах.  

Уже в березні 2014-го року стало зрозуміло, що починається агресія Російської Федерації, відбулася окупація Криму та початок війни на Донбасі.  Саме тому я і мої побратими зосередили свою роботу на волонтерській діяльності та допомоги Добровольчому Українському Корпусу “Правий сектор”.  Ми контактували з Тернопільським обласним відділенням “Правого сектора”, отримували від них інформацію про те, що саме зараз потрібно бійцям ДУК ПС на фронті і допомагали, як могли.  Нагадаю, що в перші місяці війни у ​​добровольців не було практично нічого – навіть їжі.  Ми відправляли, що могли – їжу, медикаменти, запчастини для автівок, придбали 4 автомобілі для потреб фронту, підтримували фінансово.

 

 – Ви особисто брали участь в російсько-українській війні?

 

  – Звісно.  У 2015 році я був моблілізований до Збройних сил України і рік був на фронті в складі 43-ї бригади ЗСУ рядовим.

 

 – А що було після фронту?

– Було складніше.  Всі без винятку активісти міської організації поїхали на війну – хто до ДУК ПС, хто – в армію, а частина наших прихильників, на жаль, виїхали на заробітки за кордон, тому довелося починати всю волонтерську діяльність з самого початку.

 

 – “Правий сектор” – невелика партія з обмеженими ресурсами, вона не підтримується олігархами та їхніми структурами.  Як ви вибудовували і вели свою передвиборну кампанію практично без грошей?

 

– Найголовнішою в нашій кампанії була наша впізнаваність.  Тобто всі бачили нас – тих людей, які в попередні роки займалися волонтерською діяльністю, допомогою громаді.  Звичайно, була реклама в соціальних мережах і безпосереднє спілкування з виборцями – “від двору до двору”, але найголовніше – це наш, скажімо так, накопичений капітал впізнаваності за рахунок наполегливої ​​роботи попередніх років. Тобто багато хто балотувався, але реальну допомогу і дії у попередні роки бачили тільки з нашого боку.  Всі інші кандидати стали депутатами завдяки великим грошам і підтримці олігархів.  А ми стали депутатами завдяки підтримці народу без всяких грошей на передвиборчу кампанію, тому що ми і є народ.

 

– Розкажіть про ваші нагальні завдання тепер, коли ви стали депутатом.

 

– Завдання і плани за великим рахунком не змінюються.  На місцевому рівні у нас єдина проблема – це бідність і відсутність робочих місць.  На теренах району багато олігархічних структур які займаються бізнесом, але зовсім не враховують інтересів людей.  Велика частина людей працює у власних домогосподарствах, дрібних фермерських угіддях, випадаючи з цієї олігархічної системи.

Першочерговим нашим завданням я бачу економічну кооперацію таких господарств.  Простий приклад. Зараз родина, що має газді́в­ство або невелике фермерське господарство, змушена продавати те, що вони роблять – ягоди, овочі – представникам великих переробних підприємств, тобто продають сировину.  А ми хочемо, щоб було інакше – не продавати сировину задешево, а готовий виробляти продукт.  Грубо кажучи – можна продавати пом’яту малину в мішках і пакетах за копійки або торгувати їй на ринках, а можна побудувати сільськогосподарський цех, який буде обробляти ягоди, фрукти та овочі.  Робити, наприклад, сушені продукти, заморожені продукти, соки, джеми, і саме в такому вигляді продавати їх.  Поява таких підприємств призведе до створення робочих місць.  І такий цех ми вже будуємо власними силами, і обіцяємо нові робочі місця.  Крім того у нас великий туристичний потенціал.  У нас половину району займає  мальовнича прикарпатська гірничо-лісова територія.  Для “зеленого туризму” там роботи непочатий край.  З того, що можна зробити прямо зараз –  міське озеро в нашому районі.  Воно зараз незрозуміло кому належить, зовсім занедбане, а з нього можна зробити туристичний об’єкт для мешканців, поставити альтанки, організувати найрізноманітніші послуги для відвідувачів – це дасть і робочі місця, і створить місце для відпочинку містян.

Роботи дуже багато.  Але я йшов до  “Правого сектору” і в депутати не для того, щоб базікати, а для того, щоб кожен день працювати.  Будь-який  мешканець міста і району може мене побачити, звернутися з пропозицією щодо розвитку нашого краю.  “Правий сектор” і я відкриті для спілкування!

 Спілкувався Артем Скоропадський