Ми продовжуємо серію публікацій, які розповідають про благодійний етнопроєкт від тернопільської ГО «Країна рівності і правди» і сьогодні спілкуємося з засновницею бренду «Branch Textile» Оксаною Білик.

Оксана Білик, засновниця бренду «Branch Textile». Фото: Анна Тарасенко

Нагадаємо, ГО «Країна рівності і правди» Юлія Мамчах спільно з Оксаною Білик, засновницею бренду «Branch Textile» започаткували у Тернополі проєкт з пошиття брендованого одягу з елементами автентичної вишивки, збереженої на рушниках. Волонтерки переконані, що таким чином дадуть нове життя рушникам, яких власники вирішили позбутися, а також допоможуть військовим, адже 100% виручених коштів з продажу стилізованого іде на благодійність.

– Оксано, чи були замовлення на стилізацію джинсів?

– Джинсів? Ні, не було. Але були запити на брюки. Це більше було як костюм, а саме: піджак і класичні штани. Замовляли у нас і етнокорсети, і етнопіджаки, окрім, звісно ж, сорочок з автентичною вишивкою.

– Застосовували сучасну вишивку на своїх виробах?

– Застосовували. Якщо конкретно, то поєднували.

От є елемент рушника і ми бачимо його на рукаві чи уявляємо, як застосуємо на кокетку, але його мало… тоді ми копіюємо взір та дошиваємо. Вишиваємо манжет, лацкани, або елемент на піджаку. Інколи виходить, що ми його вишиваємо безпосередньо на одязі, або вишиваємо на полотні, і розмірковуємо над тим, як і куди ми той елемент гармонійно «впишемо». Кожен елемент вишивки має гармонійно поєднуватись у композиції та виглядати відповідно на виробі.

Готові вироби з колекції «Branch Textile». Фото: Анна Тарасенко

– З чого ви починали?

– Прийшла Юля (Юлія Мамчак, засновниця і керівниця ГО «Країна рівності і правди» – прим. авт.) і каже: «Нам треба створити вишиті сорочки на аукціон за кордон. Є декілька рушників. Щось створіть. Класичне».

Ну, думаю: «Ок».

Тоді ми створили класику із реглан-рукавом. Але у певний момент виготовили першу нашу лляну сорочку із вдосконаленим дизайном, де мені не хотілось вишивку вшивати у рукава. Я побачила її саме на кокетці сорочки. Уявлялось, як її можна носити з джинсами. На гудзичках, з комірцем, манжетом якимось цікавим. Так і з’явився цей проєкт. Він на цьому етапі вирізняв наші сорочки з-поміж інших стандарних сорочок. От коли ми пошили саме цю сорочку, вона зібрала шквал овацій. Позитивне враження було як від відвідувачів атель’є, так і від оточення Юлі Мамчак, коли я їй передала ту красу. Усім вона подобалася. Вони казали: «Я хочу таку!», «Зробіть мені!», «І мені зробіть таку ж!».

Готові вироби з колекції «Branch Textile». Фото: Анна Тарасенко

– Найважчий проєкт на даний за період співпраці з ГО?

– Не знаю, вони всі особливі. Нема важкого. Всі по-своєму унікальні. Ви знаєте, коли робите щось з душею, нема нічого важкого. Важко, коли ти не хочеш цього робити. А коли ти гориш цим і просто серед ночі тобі приснилося, що ти маєш вишити на комірчику поєднання саме таких кольорів, то справа приносить одне лише задоволення.

На сорочки звертають увагу як на аукціонах, показах, так і завдяки «сарафанному радіо», благодійники, які контактують з Юлею Мамчак (керівниця фонду – прим. авт.), клієнти атель’є.

– Приходить клієнтка, аби підігнути джинси і каже: «Ой, а що це у вас таке красиве? Що це за сорочки? Ви шиєте?». Відповідаю, що шиємо в рамках благодійного проєкту. Пояснюю, що їх можна придбати, вибравши щось із уже наявного, або підібрати щось для індивідуального пошиву.

І ви знаєте, дуже багато людей приносить свої рушники. Ми знімаємо мірки, погоджуємо фасон і шиємо. Клієнти не долучаються зовсім до процесу, покладаються на наш смак і наше бачення, довіряють.

100% виручених коштів з продажу рушників іде на благодійність, фонд лише закуповує тканину.

Підрахунку по продажу готових виробів (піджаків та сорочок) у атель’є не ведуть, адже одяг не просто реалізовується, а й передається на благодійність за кордон і йде з-під молотка на аукціонах.

– Багато виробів ми дарували доброчинцям за великий донат. От є люди, які щомісяця донатять, підтримують фонд великими сумами і ми їм віддячуємо таким чином за їхню працю, добрі справи. Тож сорочки також є таким символічним стимулом-подякою за постійну підтримку благодійної ініціативи.

Середня ціна сорочки, виготовленої майстринею – 15-20 тисяч гривень і спрямовуються ці кошти, звісно ж, на підтримку українських воїнів.

Продовження читайте у наступній публікації на golos.te.ua. Далі буде…