Можливо, це буде i перебiльшенням, але вважаю, що Україна зараз перебуває на завершальному етапi свого iсторичного розвитку, як незалежної держави. Не на фiнальному етапi путiнської вiйни, а саме — iсторичного розвитку, i нi у кого з українцiв не повинно бути жодного сумнiву у нашiй Перемозi.

Україна загоїть свої рани, вiдновить усе, що знищила росiйська агресiя та постане могутньою, красивою i щасливою країною, якою будуть пишатися українцi, але при цьому пам’ятатимуть якою величезною цiною нам дiстанеться ця Перемога — ця Незалежна Держава. Навiки у пам’ятi народу залишаться не тiльки тисячi хоробрих українцiв, якi поклали своє життя заради майбутнього України у цiй вiйнi, а й мiльйони українцiв, якi протягом багатьох сторiч боролися за щасливе майбутнє нашої країни. Згадаймо ще раз, як протягом декiлькох днiв пiсля 24 лютого 2022 року вирiшувалась майбутня доля України, яка могла бути знищена росiйською ордою. I не тiльки Україна, як держава, а й український народ, як тисячолiтнiй етнос, мiг бути знищений росiйськими варварами. Тепер вже знаємо, що є усi ознаки геноциду українського народу. Трагедiя нашої країни полягала ще й у тому, що коли такими варварськими засобами у 21 столiттi, у центрi Європи, знищується багатомiльйонний український народ i лише частина свiту стала на наш захист, а iншi продовжують або зберiгати нейтралiтет, або удають, що це не їх вiйна i вони до цього не мають стосунку, а деякi вiдверто сподiвались, що Україна впаде, i можна буде вiдхватити собi якусь частину її територiї.

Так думали перед Другою свiтовою вiйною i багато iнших країн, якi ще не стали жертвами нападу фюрера i сподiвались, що їх ця участь мине. Але коли вони усвiдомили яку величезну помилку допустили i зазнали агресiї гiтлера — то було вже пiзно — почалася свiтова вiйна.

На жаль, ми є не тiльки свiдками цiєї нової свiтової трагедiї, але й безпосереднiми її учасниками, а багато українцiв i її жертвами. Друга свiтова вiйна почалася з вторгнення гiтлера в Польщу з заходу, та сталiна — зi сходу. Багатомiльйонну країну гiтлер i сталiн розiрвали на двi частини, а польський народ чекала трагiчна доля, але поляки першими в Європi дали достойну вiдсiч гiтлеру. Хоч i не змогли протистояти агресору, але зберегли нацiональну гордiсть. Україна тепер теж є першою на шляху новiтнього фюрера — владiмiра путiна до європейської, а може i свiтової гегемонiї. Попри пiдступну несподiванiсть вторгнення росiйських загарбникiв мужнi i хоробрi українцi не тiльки зупинили повномасштабне вторгнення другої армiї свiту, але й перемогли на першому етапi цiєї вiйни, чим заслужили захоплення i повагу у всьому свiтi.

Починаючи з Мюнхенської безпекової конференцiї у 2007 роцi, путiн вiдкрито заявляв, що iснуючий мiжнародний свiтовий порядок його не влаштовує, i вiн збирається цей порядок змiнити будь-якими засобами.

Саме так починав свою полiтичну кар’єру i гiтлер — його теж не влаштовували результати першої свiтової вiйни i Версальський договiр. гiтлер за декiлька рокiв максимально мiлiтаризував свою країну i довiв психологiчний стан народу, який забезпечив йому повне панування. путiну знадобилось значно бiльше часу, щоб фактично створити нову боєздатну армiю i психологiчно пiдкорити собi все росiйське населення.

Ми пам’ятаємо, що першою спробою путiна була Грузiя у 2008 роцi, потiм Україна (Крим i Донбас) в 2014 роцi, а вже у 2022 роцi – повномасштабна вiйна проти України. При цьому путiн добре знав, що єдина країна, яка може перешкодити йому захопити Україну, а потiм i Європу, є США. Правда, була ще одна важлива обставина, яка могла б гарантувала Українi безпеку — третiй ядерний потенцiал. Україна мала такий ядерний потенцiал, який гарантовано мiг знищити будь-якого агресора. Саме тому найбiльшi ядернi країни, скориставшись вiдсутнiстю належного державного досвiду у тодiшнього керiвництва України, промiняли цю гарантiю нашої безпеки на Будапештський папiрець. Ця недалекогляднiсть українських керманичiв призвела до того, що путiн начхав на Будапештський меморандум, пiдло обдуривши український народ, який сподiвався, що цей меморандум може гарантувати Українi безпеку, розпочав повномасштабну вiйну. Вона — це не конфлiкт мiж сусiдами, це вiйна не за територiї.

Вiйна, розв’язана путiним, не має рацiональних i досягнутих цiлей. Вона iде не за те, щоб Україна не вступила в НАТО — це не вирiшується вiйною. Не за те, щоб на Донбасi можно было розмовляти по-росiйськи — i так можна було. Не за знищення умовних бiолабораторiй, що виробляють вiруси, якi роблять росiйських жiнок безплiдними — таких лабораторiй у природi не iснувало. Вiйна iде за знищення України — як держави, як культури, як нацiї. путiн не любить Україну — так сталося, i своїх цiлей i не змiнив — вiн же багаторазово заявляв, що росiяни и українцi — один народ, i одна мова, а саму Україну придумав Ленiн. Це означає, що в правильному, на його думку, органiзованому свiтi жодної України бути не повинно. Ось за це i вiйна. путiн вирiшив, що Українi не повинно бути мiсця на планетi.

З часiв Другої свiтової вiйни основна парадигма полягала в тому, що у держави є кордони, якi вiйна не може змiнити. Коли росiя напала на Україну, вона атакувала цей принцип. росiйськi управителi сподiвалися, що почнеться нова епоха хаосу, в якiй тiльки брехня i сила будуть мати значення. Консенсус у Вашингтонi, як ми повиннi пам’ятати, був таким же. Спочатку американське керiвництво очiкувало, що український президент втече, а країна впаде за три днi. Кожен день, починаючи з четвертого дня цiєї вiйни, українська кров купує для нас (американцiв) майбутнє, про яке ми самi не думали. Через два роки занадто багато хто з нас сприймає це як належне. Але якщо ми не допоможемо українцям, настане хаос, а процвiтання закiнчиться, так вважає вiдомий американський iсторик Тiмотi Снайдер.

путiн знає, що його єдиний шлях до Києва лежить через Вашингтон. Головний страх нашого часу — ядерна вiйна, i росiя використовує ядерний шантаж проти України. росiяни хочуть, щоб Україна (як i всi iншi) здалася, бо росiя має ядерну зброю. росiйська пропаганда вселяє, що ядерна держава не може програти вiйну. Це, звiсно, ​​неправда. США програли у В’єтнамi, СРСР програв у Афганiстанi. Ядерна зброя не втримала Британську та Французьку iмперiї, не принесла Iзраїлю перемогу у Лiванi. Якби Україна пiдкорилася ядерному шантажу путiна, це спонукало б усi країни створити ядерну зброю: однi для того, щоб залякувати, iншi — для того, щоб не допустити залякування. Український опiр врятував нас вiд цього сценарiю — поки що. Якщо Америка вiдмовиться вiд України, ми можемо очiкувати на поширення ядерної зброї та ядерної загрози.
Протягом останнiх двох десятилiть головною турботою Вашингтона була вiйна з Китаєм у Тихому океанi за Тайвань. Нiколи цей неспокiй не був таким актуальним, як у лютому 2022 року, коли росiя розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. путiн щойно отримав благословення Китаю на свою авантюру. Якби Україна впала, як багато хто очiкував, це стало б сигналом до того, що можливi й iншi подiбнi авантюри. Стiйкiсть України ясно показала, що наступальнi операцiї непередбачуванi та дорогi. Українцi домоглися того, чого американцi не змогли досягти самi: надiслали Китаю застереження про необхiднiсть бути обережними, жодною мiрою не ворогуючи з китайцями. Звичайно, якщо Україна буде покинута своїми союзниками, а росiя переможе, нашi колишнi побоювання повернуться i цiлком обґрунтовано. росiя випробовує на мiцнiсть мiжнародний порядок, продовжує американський iсторик.

Пiсля того, як американський Конгрес фактично в угоду путiну вже шостий мiсяць блокує надання Українi допомоги, ситуацiя на фронтах почала погiршуватись. Нам не вистачає боєприпасiв i сучасної зброї, щоб перейти до рiшучих контрнаступальних дiй. З цiєї причини вже навiть змiнився спiкер палати, оскiльки Трамп вiдчув, що вiн може провести через Конгрес допомогу Українi, а iстотно змiнить хiд вiйни. Саме тому спiкером за узгодженням з Трампом став Джонсон.

За чотири мiсяцi на посадi спiкера Палати представникiв Майк Джонсон дав росiї шанс виграти вiйну в Українi i цим повернути свiт у бiк тиранiї. Повноваження Джонсона на посадi спiкера полягають у хитрощах, спрямованих на те, щоб не фiнансувати Україну. Вiн та меншiсть республiканцiв-трампiстiв залишили українцiв без засобiв до самозахисту та дозволили росiйським агресорам вiдвоювати частину української територiї. В результатi щодня гинуть i стають калiками солдати.

Майк Джонсон входить у ланцюжок пiдпорядкування, який через Дональда Трампа тягнеться до кремля. Трамп виставляє себе шанувальником путiна i у тiй чи iншiй формi був його клiєнтом упродовж десяти рокiв. Вiн успiшно видресирував ЗМI, навчивши своїх послiдовникiв кричати: «росiйська мiстифiкацiя» щоразу, коли йдеться про це: але, хай там як, росiя пiдтримувала його в кожнiй кампанiї та пiдтримує у цiй. Кампанiя Джонсона в Конгресi у 2018 роцi, якщо вже на те пiшло, проходила на вiдмитi кошти росiйського олiгарха, а Джонсон був одним iз конгресменiв, найбiльш глибоко замiшаних у спробi перевороту, здiйсненого Трампом у 2021 роцi, так вважає Тiмотi Снайдер.

Чого нам чекати в такiй ситуацiї? Сподiватись на те, що в росiї путiн втратить владу через державний заколот. Це повнiстю не можна виключати, але українцям необхiдно бiльше покладатись на себе. Разом з тим, допомога США може бути визначальною у цiй вiйнi. Будемо сподiватись, що на цей раз спiкер Джонсон нарештi винесе питання допомоги i можна не сумнiватись, що Конгрес її пiдтримає. Пiсля того можна припустити, що внутрiшньополiтична ситуацiя в росїi нас буде мало цiкавити. Україна може бути готовою до вирiшальних подiй у цiй вiйнi. Багато хто у свiтi усвiдомлює, що вiйна в Українi носить геополiтичний характер i здатна кардинально змiнити свiт. А щоб цi змiни носили позитивний характер, те горе i нещастя, яке спричинив путiн українському народу — повинно бути покарано.

Виникає питання, як? Зараз багато є рiзних пропозицiй i намiрiв. Але цi усi юридичнi дiї можуть бути вчиненi вже пiсля нашої Перемоги. путiн i його злочинний режим обов’язково має бути пiдданий Мiжнародному суду. Але наша Перемога повинна бути спочатку освячена капiтуляцiєю путiна i росiї.

Чи доживе путiн до капiтуляцiї i чому лише капiтуляцiя путiна i росiї є єдино правильним закiнченням цiєї вiйни.

Зараз вже усiм є абсолютно очевидним, що ця вiйна не може закiнчитись, як бiльшiсть воєн в iсторiї – шляхом досягненням домовленостей, компромiсу мiж воюючими сторонами. Україна не може погодитись з вимогою власного зникнення або втратою своїх територiй. Країни колишнього СРСР та його сателiтiв — з поверненням до колонiального статусу чи васальної залежностi вiд росiї та путiна. Захiдна Європа та США нiколи не визнають права росiї розпоряджатися планетою.

За цiєю вiйною може настати мир тiльки, якщо вона закiнчиться повною вiйськовою та полiтичною поразкою путiнської росiї та демонтажем iснуючого режиму, припиненням iснування путiнської держави (саме нинiшньої держави, ворожої i всього свiту i самiй росiї). Будь-який iнший результат, хоч би як вiн оформлявся, буде лише тимчасовим перемир’ям, пiсля якого режим путiна, зiбравшись iз силами, пiде в нову атаку. Навiть коли Україна звiльнить усi свої землi — а рано чи пiзно це станеться, бо весь перебiг вiйни свiдчить про те, що на полi бою путiнська росiя перемогти не може — жоднi договори та зобов’язання, якщо вони пiдписуватимуться з путiним, як iз легiтимним керiвником країни, тобто якщо вони визнаватимуть право його держави на iснування, не утримають росiю вiд нової агресiї. Тобто, як i наприкiнцi Другої свiтової, переговори можливi та необхiднi, але про капiтуляцiю. I, як i тодi, пiдписати її не зможе, навiть якщо захоче, персонiфiкатор режиму — надто багато на ньому кровi, надто довга за ним iсторiя брехнi, так вважає вiдомий росiйський опозицiонер Леонiд Гозман.

гiтлер не дожив до капiтуляцiї, закiнчивши своє життя у бруднiй канавi бiля рейхсканцелярiї колись могутнього третього рейху. Немає сумнiву, що i путiн не доживе до капiтуляцiї росiї, але, очевидно, процеси, якi з великою швидкiстю починають розгортатися в росiї, тiльки пришвидшать цю капiтуляцiю, а хто пiдпише цей Акт капiтуляцiї, агресор має визначити сам, — нас українцiв i свiт це не буде цiкавити.

Нас буде цiкавити лише наша спiльна Перемога з країнами антипутiнської коалiцiї i повна капiтуляцiя путiна.

Вiктор Швець.